 |
Ніхто і ні за яку ціну не може бути звільнений від закону в освіченій державі.
Ж.-Ж. Руссо
Як же поступати вчителям: дотримуватися вимог закону чи виконувати накази МОН?
|
Оскільки у правовій державі верховенство в усіх сферах життя належить правовому закону, то з цієї точки зору розглянемо «оновлення» навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів.
Як розробляються навчальні програми?
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про загальну середню освіту» Державний стандарт загальної середньої освіти розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти разом з Національною академією наук України та Національною академією педагогічних наук України. Державний стандарт загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України і переглядається не рідше одного разу на 10 років. Зміна змісту і обсягу Державного стандарту загальної середньої освіти іншими органами виконавчої влади не допускається. Навчально-методичне забезпечення реалізації Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти.
Стаття 41 Закону України «Про загальну середню освіту» визначає одним із завдань науково-методичного забезпечення системи загальної середньої освіти розроблення і видання навчальних програм, навчально-методичних та навчально-наочних посібників, а стаття 42 – хто це повинен робити: науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, підпорядковані йому науково-методичні установи та вищі навчальні заклади, а також Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Національної академії педагогічних наук України, Кримський республіканський, обласні, Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети, науково-дослідні установи Академії педагогічних наук України та Національної академії наук України.
Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462, та Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, передбачають, що на основі цих стандартів МОН організовує розроблення і проводить апробацію навчальних програм, які затверджуються в установленому порядку.
Як Міністерство освіти і науки України «оновило» навчальні програми?
Відразу слід зауважити, що ніяких апробацій навчальних програм не проводилося, не кажучи вже про «оновлені» програми.
Зміни до навчальних програм внесені на основі наказів Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня», від 14.07.2016 № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», від 22.09.2016 № 1136 «Про нову редакцію навчальних програм для 9 та 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
В результаті внесених змін не всі «оновлені» навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня забезпечують виконання Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Наприклад, із курсу геометрії в 7 класі вилучено задачі на побудову, не дивлячись на те, що цей матеріал передбачений Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Хоча Міністерство освіти і науки України спохватилося та в листі від 10.08.2015 № 1/9-380 «Щодо методичних рекомендацій для учнів 4-х та 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» пропонує тему «Геометричні побудови» і відповідний розділ підручника розглядати як додатковий матеріал для учнів, які цікавляться математикою, призначений для самостійного (або під керівництвом вчителя у позаурочний час) опрацювання, і який не підлягає оцінюванню, але ця рекомендація не вирішує проблему і є просто недолугою спробою виправити помилку, адже теми «Геометричні побудови», на яку відводилося 5 годин, в «оновленій» програмі не існує.
Яка ж історія внесення змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня?
Міністерство освіти і науки України видало наказ від 06.02.2015 № 100 «Про розвантаження навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів», який підписав заступник міністра Павло Полянський. Цим наказом департамент загальної середньої та дошкільної освіти та Інститут модернізації змісту освіти зобов’язувалися забезпечити до 1 квітня доопрацювання навчальних програм для учнів 5-9 класів відповідно до чинних типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів. Створені робочі групи та департамент загальної середньої та дошкільної освіти повинні були до 01.04.2015 розробити проекти програм і до 05.04.2015 розмістити проекти програм для громадського обговорення на офіційному веб-сайті МОН. На відповідній сторінці «Громадське обговорення – 2015» проектів не було і немає. Винятком є тільки Проект навчальної програми з інформатики для учнів 5-9 класів.
Підставою для наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 № 585 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня» вказується рішення Колегії від 28.05.2015 протокол № 5/2-2 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня». На сторінці «Рішення колегії Міністерства освіти і науки України (2015 рік)» офіційного сайту МОН відповідне рішення відсутнє.
Тепер зрозуміло, чому Міністерство освіти і науки України «знову» організувало обговорення навчальних програм базової школи (5-9 класів)?
При внесенні змін до навчальних програм для 1-4-х та 10-11-х класів вказані помилки вже не допускалися. Привертає до себе увагу довільне вживання термінології. Термін «державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» визначений у статті 32 Закону України «Про загальну середню освіту» як складова структури Державного стандарту загальної середньої освіти.
В «оновлених» навчальних програмах для 1-4 класів цей термін вказується довільно:
«Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці» та «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня» (Літературне читання),
«Державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці» (Музичне мистецтво, Основи здоров’я, Природознавство, Трудове навчання, Українська мова, Фізична культура, Я у світі, Інформатика, Мистецтво);
«Державні вимоги до навчальних досягнень учнів» (Образотворче мистецтво);
«Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» (Математика).
Слід зауважити, що загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) визначаються у критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів, які затверджені окремим наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304.
Скільки коштує «оновлення» навчальної програми з геометрії для 7 класу і для кого?
За 2 роки за цією навчальною програмою навчалося близько 700 тис. учнів (354242 + 346858 – за даними МОН України). Кожен з них недоотримав знань обсягом 5 академічних годин, передбачених Державним стандартом загальної середньої освіти, тобто всього 3500000 годин. Припустимо, що батьки наймуть репетиторів для усунення прогалин у знаннях своїх дітей, заплативши 50 гривень за годину. 175000000 гривень (175 млн.)!
Хто ж винен? Стаття 38 Закону України «Про загальну середню освіту» стверджує, що загальноосвітній навчальний заклад забезпечує відповідність рівня загальної середньої освіти Державному стандарту загальної середньої освіти.
Крім цього, п. 86 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778, стверджує:
«Педагогічні працівники закладу зобов'язані: забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм з дотриманням вимог Державного стандарту загальної середньої освіти».
«Оновлення» навчальних програм для 5-9 класів продовжується…
Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України, міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час свого виступу на подіумній дискусії «Агенти змін Нової української школи. Хто вони?» на (не)конференції міні-EdCamp «Прогресивні зміни в початковій школі» 11 лютого 2017 року підкреслила:
«Сьогодні Академія педнаук втратила монополію на розробку навчальних програм. Ми переконані, що ядром та агентами змін, від яких найбільше залежить успіх оновлення навчальних програм сьогодні та впровадження реформи Нова українська школа, є саме вчителі-практики. Вчителі, які готові бути активними, які відвідують такі заходи як ця вчительська (не)конференція і діляться досвідом один з одним. Ми дуже сподіваємося, що ви користуватиметеся відкритістю, яку зараз демонструє Міністерство та братимете активну участь у реформуванні освіти».
Це висловлення трохи дивує, адже вже згадана ст. 42 Закону України «Про загальну середню освіту» серед тих, хто повинен здійснювати науково-методичне забезпечення системи загальної середньої освіти, Національна академія педагогічних наук України згадується далеко не першою. Та й з науково-аналітичної доповіді «Про зміст загальної середньої освіти», підготовленої Національною академією педагогічних наук України у 2015 році, прагнення до такої монополії не простежується:
«На підставі виконаного аналізу Державного стандарту базової загальної середньої освіти, навчальних планів і програм, підручників та іншої навчальної літератури вважаємо доцільним внести такі пропозиції.
1. Необхідно удосконалити стандарт і чинні навчальні програми з усіх предметів базового рівня освіти, конкретизуючи їх стосовно формування ключових і предметних компетентностей з урахуванням освітніх потреб дитини відповідної вікової групи і ґрунтуючись на освітніх результатах, яких повинні досягти випускники основної школи. При цьому обсяг змісту навчання повинен відповідати обґрунтованим нормативам гранично допустимого навантаження учнів, без шкоди для їхнього соматичного і психічного здоров’я.
2. На основі результатів аналізу системи наукового знання для кожної освітньої галузі виокремити тезаурус учня і вибудувати дидактичні моделі знаннєвого компоненту для кожного навчального предмета. До розгляду педагогічних моделей знань, з метою забезпечення фундаменталізації змісту освіти, для вироблення такої дидактичної моделі змісту предмета необхідно обов’язково залучати, крім педагогів, учених відповідної галузі знань. За обсягом навчального матеріалу, який пропонується для засвоєння, ці дидактичні моделі знань мають бути гармонізовані на міжпредметному рівні і синхронізовані стосовно їх вивчення на міжпредметному і внутріпредметному рівнях…».
Доречно буде привести окремі фрагменти цієї науково-аналітичної доповіді:
«Дослідження проблеми здійснювали науковці Інституту педагогіки, Інституту психології імені Г.С. Костюка, Інституту проблем виховання НАПН України, Інституту гігієни та медичної екології імені О. М. Марзєєва НАМН України.
Головна мета цього проекту полягає у виявленні основних недоліків змісту загальної середньої освіти, спричинених недосконалістю нормативно-методичної документації (державних стандартів, навчальних планів і програм), підручників, рекомендованих для використання в навчальному процесі, та виробленні на цій підставі пропозицій і рекомендацій щодо їх удосконалення.
Основними завданнями проекту є:
–– оцінити повноту реалізації основних ідей і підходів, закладених в оновлених державних стандартах загальної середньої освіти, встановити їх відповідність світовим тенденціям розвитку змісту освіти;
–– з’ясувати, наскільки вдало в навчальних програмах реалізовані концептуальні засади оновлених державних стандартів загальної середньої освіти в редакції 2011 року, зокрема особистісно орієнтований, діяльнісний і компетентнісний підходи;
–– проаналізувати чинні державні стандарти загальної середньої освіти (початкової, базової і повної), навчальні плани і програми на предмет їх узгодження між собою;
–– проаналізувати текстуальне наповнення шкільних підручників як засобів відтворення змісту освіти щодо їхньої відповідності державним освітнім стандартам і навчальним програмам;
–– виявити в змісті освітніх галузей і навчальних предметів дублювання навчального матеріалу і перенасичення його другорядним матеріалом, якого можна позбутися з метою розвантаження змісту освіти;
–– виявити можливі порушення санітарно-гігієнічних норм навчального навантаження учнів (гранично допустимого навантаження, перевищення вікових можливостей учнів, нереальних обсягів завдань тощо);
–– сформулювати рекомендації щодо вдосконалення змісту загальної середньої освіти та нормативних документів і дидактичних засобів його відтворення.
Загальні висновки і рекомендації
Закладений в основу формування і реалізації змісту загальної середньої освіти компетентнісний, діяльнісний і особистісно орієнтований підходи, галузевий склад змісту і його предметне наповнення, втілені в оновлених державних освітніх стандартах, загалом відповідають сучасним світовим тенденціям розвитку загальної середньої освіти.
Водночас у процесі запровадження цих стандартів постала низка проблем, пов’язаних з певними недосконалостями самого змісту, а також науково-методичного і дидактичного забезпечення його реалізації.
Наявність цих проблем зумовлює необхідність здійснення таких першочергових кроків щодо їх усунення.
Стосовно державних стандартів загальної середньої освіти:
1. Потребує конкретизації характеристика змісту освітніх галузей і вимог щодо результатів навчання на всіх рівнях загальної середньої освіти – початкова, основна, старша школа. При цьому необхідно чітко розмежувати освітні пріоритети для кожного ступеня середньої школи з урахуванням світових тенденцій розвитку освіти.
2. Необхідно детальніше відобразити внесок кожної освітньої галузі у формуванні ключових компетентностей учнів на відповідному рівні здобуття загальної середньої освіти.
3. Доцільно передбачити як складника в структурі державних стандартів відповідних освітніх рівнів тезаурусу основних знань з кожної галузі, які підлягають обов’язковому засвоєнню учнями.
4. Слід переглянути Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів щодо розподілу навчальних годин інваріантного складника між освітніми галузями з урахуванням обсягу змісту і функцій кожної з них у реалізації завдань загальної середньої освіти.
5. Привести навчальне навантаження, передбачене Базовим навчальним планом, у відповідність до вікових можливостей учнів і санітарно-гігієнічних норм.
6. Визначити в Державному стандарті повної загальної середньої освіти загальні вимоги до змісту освіти на профільному рівні навчання та принципи формування академічних профілів загальноосвітньої підготовки учнів.
7. Передбачити у Державному стандарті загальної середньої освіти опис форм і типові завдання для державної підсумкової атестації учнів по завершенню ними відповідного рівня освіти.
Стосовно навчальних планів і програм:
1. Необхідно поліпшити структурування змісту освіти на засадах його фундаменталізації та інтеграції, мінімізувавши кількість предметів інваріантного освітнього складника. Переглянути доцільність вивчення одногодинних навчальних предметів і курсів як обов’язкових, перевівши їх за необхідності до варіативного складника змісту.
2. Привести зміст і вимоги навчальних програм у відповідність з нормами державних стандартів відповідних рівнів, передбачивши вилучення з них неістотної другорядної інформації.
3. Переглянути з метою розвантаження учнів навчальні плани всіх рівнів освіти, привести їх у відповідність до вікових можливостей учнів та гранично допустимого навчального навантаження, визначеного освітніми стандартами.
Переглянути навчальні плани початкової і базової загальної середньої освіти з метою збільшення частки варіативного складника змісту цих рівнів освіти.
Стосовно шкільних підручників і навчальних посібників:
1. Розробити концепцію компетентнісно орієнтованого шкільного підручника, створити на цій основі нове покоління підручників, забезпечивши повну узгодженість їх змісту з вимогами державних освітніх стандартів і навчальних програм.
2. Сформувати загальнодержавний банк навчальних програм і посібників з курсів за вибором (спеціальних курсів, факультативних курсів).
3. Забезпечити реальне втілення ідеї варіативності підручників та їх вільного вибору вчителями і учнями.
4. Посилити діяльнісну основу підручників і навчальних посібників відповідно до компетентнісних засад навчання предмета і формування ключових компетентностей учнів».
Крім цього, Національна академія педагогічних наук України до 25-річчя незалежності України підготувала видання «Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні», видане накладом у 300 примірників.
У виданні здійснено всебічний аналіз стану і розвитку національної освіти за 25-річний період незалежності України, визначено актуальні проблеми освітньої сфери, виявлено причини їх виникнення, запропоновано науково обґрунтовані шляхи модернізації вітчизняної освіти в контексті глобалізації, європейської інтеграції та національної самоідентифікації. Розраховано на законодавців, державних управлінців, керівників навчальних закладів, педагогічних і науково-педагогічних працівників, широку громадськість, усіх, хто прагне підвищення конкурентоспроможності української освіти.
Вміле поєднання потенціалу науковців і педагогів-практиків повинно привести освіту України до нового стану, який відповідав би вимогам сьогодення.
Петро Мороз | 
