Надання у оренду приміщень та будівель закладів освіти підприємствам, організаціям (установам), діяльність яких не пов’язана з навчально-виховним процесом, суперечить Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту», Державним санітарним правилам і нормам 5.5.2.008-01 «Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу».
Пунктом 4 ст.61 Закону України «Про освіту» передбачено додаткове фінансування закладів освіти за рахунок «надання в оренду приміщень, споруд, обладнання»; у п.5 ст.63 цього закону роз’яснюється: «об’єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов’язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням», тобто, надавати в оренду приміщення та будівлі (споруди) закладів освіти можливо підприємствам, організаціям (установам), діяльність яких пов’язана з навчально-виховним процесом.
Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» «вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми». Вивільнені приміщення дошкільних навчальних закладів доречно використовувати для ліквідації пере навантаження загальноосвітніх закладів, організації позашкільної діяльності для дітей, для залучення дітей та учнівської молоді до занять фізичною культурою та спортом, і таке інше.
Пунктом 3.19 державних санітарних правил та норм 5.5.2.008-01 «Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» заборонена здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов’язано з навчально-виховним процесом.
Враховуючи епідситуацію в Україні та з метою запобіганню розповсюдження інфекційних хвороб серед дітей та працівників закладів освіти, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р № 559 зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2004р № 720. затверджено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним оглядам, наказом МОЗ від 23.07.2002р № 280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» передбачено кратність та обсяг досліджень усіх працівників закладів освіти.
На виконання ст. 26 Закону України «Про забезпечення санітарно-епідеміо-логічного благополуччя населення» з метою попередження розповсюдження інфекційних захворювань серед населення України, впорядкування проведення медичних обстежень декретованого контингенту працівників, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих, Мінздрав України видав наказ від 11.03.98 р. за № 66 «Про затвердження форми первинного обліку № 1-ОМК та Інструкції щодо порядку її ведення». Цим же документом затверджені форма особової медичної книжки, інструкція щодо ведення особової медичної книжки. Відповідно до п. 3.1. , 3.6. та 3.7. «Інструкції щодо порядку ведення форми первинного обліку №1-ОМК «Особова медична книжка» видає особову медичну книжку підприємство, яке бере особу на роботу, на працюючих така книжка заводиться з моменту її запровадження. Особова медична книжка в разі звільнення працівника видається йому під розпис. Підприємство повинно завжди мати в наявності потрібну кількість бланків особових медичних книжок.»
Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю України, нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Робочий час учителів та інших педагогічних працівників загальноосвітніх закладів регулюється затвердженим розкладом навчальних занять, складеним відповідно до тижневого навантаження, а також планів виховної та методичної роботи.
Під час канікул, які не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул.
Питання про тривалість робочої години педагогічного працівника регулюється посадовою Інструкцією, згідно з якою ставки заробітної плати педагогічних працівників установлюються, виходячи із витрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хв). Короткі перерви, передбачені між уроками (лекціями), є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість уроків і перерв установлюється відповідно до положення про навчальний заклад. У навчальних планах шкіл усіх типів і найменувань, педучилищ, професійно-технічних закладів час на навчальні дисципліни визначається в академічних годинах (45 хв), крім 1-х класів, де навчаються діти шестирічного віку, - 35 хв, у 2-4-х класах - 40 хв. Скорочення тривалості уроку не є підставою для зменшення норми часу, що передбачається на вивчення предмета, і не є підставою для зменшення норми часу для оплати в розрізі чверті, півріччя, року. Збільшення кількості уроків у зв'язку зі зменшенням їх тривалості не означає збільшення навчального навантаження, установленого під час тарифікації.
Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.
Учителям вечірніх (змінних) середніх загальноосвітніх шкіл (класів) з очно-заочною формою навчання, заочних шкіл, а також учителям, які навчають дітей, які перебувають на тривалому лікуванні в лікарнях, і викладачам педучилищ визначається два рази на рік до початку першого та другого півріччя, а викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається один раз на рік до початку навчального року.
Установлення неповного робочого часу (у тому числі педагогічним працівникам) регулюється ст. 56 Кодексу законів про працю України. Так, за угодою між працівником і власником чи вповноваженим органом (у даному випадку директором закладу освіти) неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом. Причому прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, у тому числі таку, яка перебуває під опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку стосовно встановлення неповного робочого часу, має бути задоволене. Одностороннє небажання педагогічного працівника без зазначених поважних причин працювати з неповним навантаженням може розцінюватись як порушення умов трудового договору.
Відповідно до закону України «Про загальну середню освіту», Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 1993 року № 102, педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу та форми власності обсягом менше тарифної ставки встановлюється тільки за його згодою.
Навчальне навантаження між учителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється директором установи за узгодженням із профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі (з дотриманням Кодексу законів про працю України).
Окрім педагогічного навантаження вчителя на тарифну ставку 18 навчальних годин на тиждень робочий час включає інші види педагогічної діяльності в такому відношенні до тарифної ставки:
класне керівництво - 20-25 %;
перевірка зошитів - 10-20 %;
майстернями - 15-20 %;
навчальними кабінетами - 10-15 %.
У вихователя загальноосвітнього навчального закладу навантаження становить 30 годин, а у вихователя загальноосвітньої спеціальної школи (школи-інтернату) - 25 годин на тиждень, що складає тарифну ставку.
Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається в разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.
Відповідно до норми «Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.1993 р. № 455 (з наступними змінами, внесеними наказом МОН України від 10.04.2000 р. № 73), прямим обов'язком керівника закладу освіти є доведення до відома педагогічних працівників наприкінці навчального року (до надання відпустки) про педагогічне навантаження в наступному навчальному році. У випадку повної відсутності можливості забезпечити педагогічного працівника навчальним навантаженням питання вирішується шляхом скорочення штату працюючих (із дотриманням чинного законодавства).
Щодо застосування пункту 3.20. Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 06 жовтня 2010 року № 930, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 14 грудня 2010 року за № 1255/18550.
З метою захисту трудових прав вчителів та викладачів, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, передбачено, що вони атестуються лише з того предмета, який викладають за спеціальністю. Необхідною умовою при цьому є обов’язкове підвищення кваліфікації з тих навчальних дисциплін, які вчитель викладає.
Органам управління освітою спільно з інститутами післядипломної педагогічної освіти необхідно планувати курси підвищення кваліфікації вчителів, які викладають два і більше навчальних предметів, застосовуючи очно-дистанційні, дистанційні, варіативні та інші форми навчання, які б органічно взаємоузгоджувалися з процедурою атестації педагогічних працівників.
Щодо запитань про порядок атестації педагогічних працівників, які на початку навчального року подали заяви про відмову від чергової атестації, роз’яснюємо, що відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальну середню освіту», (далі – Закон) атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів є обов’язковою і здійснюється, як правило, один раз на п’ять років. З дня набрання чинності Законом, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (ст. 48).
З огляду на викладене, відмова від атестації не допускається з дня набрання чинності Законом України «Про загальну середню освіту» (23 червня 1999 року). Працівники, які подали заяви про відмову від атестації, у поточному навчальному році мають атестуватися на загальних підставах.
Діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу регламентується Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» від 06.09.2000 № 434, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2000 року за № 659/4880, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006.
Розслідування правопорушень і злочинів не входить в обов’язки класного керівника, але він, звичайно, повинен сприяти об’єктивному розслідуванню, яке мають виконувати працівники правоохоронних органів.
Обов'язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою. Це значить, що на педагогічного працівника, який не написав відповідної заяви щодо призначення його класним керівником, не може бути покладено ці обов’язки ніяким розпорядчим документом. На сьогоднішній день призначення класних керівників у багатьох випадках є складним управлінським рішенням, бо далеко не всі педагогічні працівники погоджуються виконувати достатньо непрості обов’язки за символічну плату. На практиці у скоєних учнями правопорушеннях найчастіше звинувачують класного керівника, школу, не беручи до уваги те, що основи вихованості учня закладаються у сім’ї.
Задумуються. Міністерством освіти і науки України встановлено гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 2-го класу – 22 години, 4-го класу – 23 години (наказ від 10.06.2011 № 572 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014 № 460).
Оплата праці членів державної атестаційної комісії проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 557 від 26.09.2005 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» в редакції від 27.10.2015.
Штатний розпис одно- і двогрупових дошкільних навчальних закладів складається відповідно до Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 № 1055 «Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів» (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.05.2016 № 544).
Бал за семестр виводиться на основі тематичних балів з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня (учениці) і виставляється у колонці журналу з позначкою: І семестр (ІІ семестр) не пізніше ніж за 3 дні до кінця певного семестру (лист Міністерства освіти і науки України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15 "Методичні рекомендації щодо заповнення класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів").
Відповідно до п. 16 Положення про освітній округ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 777 «Про затвердження Положення про освітній округ» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. № 79), опорний заклад, його філія мають штатний розпис, що розробляється і затверджується засновником на підставі Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, що затверджені МОН.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. При цьому припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Цим пунктом передбачена можливість звільнення працівників у разі зміни організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно зі ст. 49-2 КЗпП, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці працедавець пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, працівник, на свій розсуд, звертається по допомогу до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
У 2016-2017 навчальному році IV етап (підсумковий) XVII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика вже проведений на базі ОІППО. Очевидно, підсумковий наказ буде виданий на основі протоколів, які поступлять з областей. На даний час наказ Міністерства освіти і науки України «Про підсумки XVІI Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика» ще не виданий.
- вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів (вихованців);
- здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;
- інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;
- дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;
- пропагувати здоровий спосіб життя;
- постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
- вести документацію, пов'язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо);
- регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (групи) (не менше 2 разів на семестр) та збори органів учнівського самоврядування.
Вчителям, викладачам, старшим викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів провадиться додаткова оплата за класне керівництво:
- у I-IV класах - в розмірі 20 відсотків ставки заробітної плати;
- у V-XI (XII) класах (в тому числі при виправно та виховно-трудових установах та спеціальних професійно-технічних училищах) - в розмірі 25 відсотків посадового окладу.
- у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, крім вечірніх (змінних) професійно-технічних навчальних закладів (відділень, груп) і професійно-технічних навчальних закладів при виправно-трудових установах Міністерства внутрішніх справ, - в розмірі 20 відсотків посадового окладу.
В класах (класах-комплектах, групах) шкіл усіх типів і найменувань з числом учнів менше 12 чоловік, в професійно-технічних навчальних закладах - менше 20 чоловік, в навчальних закладах мистецтв - від 12 до 15 чоловік оплата за класне керівництво здійснюється в розмірі 50 відсотків відповідних розмірів доплат.
Термін «виховна година» у нормативно-правових документах щодо класного керівництва не передбачено. Зменшення оплати за класне керівництво, пов’язане з наповнюваністю класу, не передбачає зменшення обсягу обов’язків класного керівника.
До початку кожного навчального року адміністрація школи здійснює розподіл (закріплення) навчальних приміщень за класами. Цілком зрозуміло, що "випускні" 4 і 9 класи у "свої" приміщення можуть не потрапити, при цьому учні, які закінчили 4 клас, точно не будуть навчатися у "своєму" приміщенні. Це обумовлюється специфікою навчання у 1-4-их, 5-9-их і 10-11-их класах.
Батьки не зобов'язані ні щось купувати для школи, ні вносити кошти у "фонд школи". Але школа може мати відкритий рахунок в банку, на який громадяни можуть перераховувати добровільні пожертвування. Якщо ж дійсно "директор наполягає на щомісячних внесках в фонд школи 100-130грн, крім щомісячних 100 грн на потреби класу", то така особа не може працювати в школі.
