У 2015 році загальну середню освіту очікують відчутні зміни. Вже попереднє ознайомлення з нормами Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII дає підстави для занепокоєння стосовно подальшої долі сільських шкіл (і не тільки сільських). Передбачені субвенції з державного бюджету не можуть компенсувати потреб фактичних видатків з місцевих бюджетів. Фактом є одне: про розвиток освіти потрібно забути, а думати про виживання.
Зміни в освіті, передбачені Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року
№ 76-VIII
Закон «Про освіту»
|
Стаття
|
Було
|
Стало
|
|
стаття 12, частина друга, абзац четвертий
|
забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури;
|
організовує забезпечення підручниками учнів
|
|
стаття 14, частина перша, абзац восьмий
|
забезпечують у сільській місцевості регулярне безкоштовне підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників;
|
можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів
|
|
стаття 25, частина перша
|
Організація та відповідальність за харчування у державних навчальних закладах покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів і здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань.
|
Організація та відповідальність за харчування у навчальних закладах державної та комунальної форми власності покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, керівників навчальних закладів
|
|
стаття 35, частина друга
|
Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою і може отримуватись у різних типах навчальних закладів.
|
Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і може отримуватися у різних типах навчальних закладів. Держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/інвалідів I-III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Учні загальноосвітніх навчальних закладів, які вивчають мови національних меншин, забезпечуються підручниками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
|
|
стаття 36, частина четверта
|
Школи першого ступеня у сільській місцевості створюються незалежно від наявної кількості учнів. Відкриття таких шкіл, а також самостійних класів у них здійснюється за рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
|
Створення загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників);
|
|
стаття 41, частина п’ята
|
Учні державних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави, інші учні зазначених навчальних закладів забезпечуються безкоштовним харчуванням і стипендією. Порядок повного державного утримання та забезпечення учнів державних професійно-технічних навчальних закладів безкоштовним харчуванням і стипендією визначається Кабінетом Міністрів України.
|
Учні державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави. Порядок забезпечення учнів державних та комунальних професійно-технічних навчальних закладів стипендією, організації харчування учнів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей-інвалідів/інвалідів I-III групи та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», визначається Кабінетом Міністрів України. Органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства можуть забезпечувати харчуванням учнів інших категорій та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів;
|
|
стаття 53, частина третя
|
Для учнів, які проживають у сільській місцевості на відстані понад 3 кілометри від школи, забезпечується безкоштовне регулярне підвезення до школи і зі школи рейсовим транспортом або транспортом підприємств, установ та організацій.
|
Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів;
|
|
стаття 57, частина четверта, абзац перший, друге речення
|
Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
|
Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
|
Друге речення частини п’ятої статті 6 Закону України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 32, ст. 453; 1997 р., № 22, ст. 158) викласти у такій редакції: «Реорганізація та ліквідація закладів бюджетної сфери комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)».
Частину п’яту статті 9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 27, ст. 211) викласти у такій редакції:
«Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів».
Частину третю статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р, № 7, ст. 45) викласти у такій редакції:
«Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені частиною другою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 1999 р., № 41, ст. 372; 2001 р., № 49, ст. 259; 2013 р., № 52, ст. 729):
1) абзац другий пункту 30 частини першої статті 26 викласти у такій редакції:
«Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради»;
2) у статті 32:
підпункт 4 пункту «а» викласти у такій редакції:
«4) забезпечення пільгового проїзду учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів»;
підпункт 6 пункту «б» викласти у такій редакції:
«6. Забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів/інвалідів I-III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти».
22. У Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 2-3, ст. 41, № 30, ст. 1011):
1) частину шосту статті 11 викласти у такій редакції:
«6. Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (засновників)»;
2) абзаци другий та третій частини першої статті 21 замінити одним абзацом такого змісту:
«Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів»;
3) абзац шостий частини другої статті 37 викласти у такій редакції:
«організовує забезпечення підручниками учнів».
29. У Законі України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259; 2014 р., № 2-3, ст. 41):
1) абзаци перший та другий частини шостої статті 16 замінити одним абзацом такого змісту:
«6. Реорганізація і ліквідація дошкільних навчальних закладів комунальної форми власності (крім закладів, визначених у частині четвертій цієї статті) здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності - за рішенням засновника (засновників)».
У зв’язку з цим абзаци третій та четвертий вважати відповідно абзацами другим і третім;
2) частину п’яту статті 35 викласти у такій редакції:
«5. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що становить не менше 60 відсотків (у міській місцевості) та не менше 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.
Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах».
II. Визнати такими, що втратили чинність:
Закон України «Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров’я» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 12, ст. 191);
Постанову Верховної Ради України від 5 червня 2014 року «Про схвалення Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Доступність та якість загальної середньої освіти: стан і шляхи поліпшення» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 29, ст. 952);
Постанову Верховної Ради України від 6 вересня 2005 року «Про недопущення закриття об’єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 46-47, ст. 469);
Постанову Верховної Ради України від 19 грудня 2008 року «Про впровадження мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості» (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 24, ст. 301);
Постанову Верховної Ради України від 8 лютого 2012 року «Про впровадження мораторію на закриття державних і комунальних закладів культури у сільській місцевості» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 36, ст. 429);
Постанову Верховної Ради України від 18 червня 2014 року «Про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 32, ст. 1144).
Обласним, Київській міській державним адміністраціям здійснити заходи щодо удосконалення мережі районних (міських) методичних кабінетів галузі освіти та скорочення видатків на їх утримання.
Детальніший аналіз внесених у законодавство змін на сайті Освіта.UA |
