Новини
Управління
Нормування праці Охорона праці Планування роботи Система контролю Шкільна документація Атестація педпрацівників Робота педради Реформа освіти Освітній менеджмент
Методика
Освітні технології Методичні рекомендації Діагностична робота Стан викладання Навчальні кабінети Методичний кабінет Аналіз уроку Анкетування
Учительська
Календарне планування Поурочне планування Сценарії заходів Майстер-клас Класне керівництво Тести для учителів Педагогічний словник Творчість учителів
Бібліотека
Нормативні документи Навчальні підручники Облік підручників Електронний каталог Сценарії Бланки, форми Актуальні питання
Для батьків
Сім'я і закон Сім'я і виховання Методика виховання Батьки і педагоги Здоров'я дітей Поради психолога Батьківські тести Завдання для батьків
Для учнів
Захист своїх прав Молодь і суспільство Самовиховання Як правильно вчитися? Крилаті вирази Саморозвиток Шкідливі звички Учнівські тести Цікавий Інтернет
Головна » 2016 » Березень » 25 » Шкільні фонди: особливості створення та використання
22:40
Шкільні фонди: особливості створення та використання
Дослідження особливостей створення та використання класних та шкільних фондів в українських загальноосвітніх школах було здійснено ГО ERA - «Європейська дослідницька асоціація» у співпраці з дослідницькою компанією InMind та за допомогою організацій-членів Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги.

Звіт за результатами опитування батьків школярів опубліковано в травні 2015 року.

Здійснення цього дослідження було б неможливим без підтримки освітньої програми Міжнародного фонду «Відродження».

ВСТУП

Дослідження свідчать, що безоплатність середньої освіти в Україні вже давно залишилась лише декларацією 57-ої статті Конституції. Українські загальноосвітні школи недофінансовані, іноді порушується навіть фінансування захищених статей видатків, до яких належить заробітна плата.

За даними Комітету Верховної Ради з питань науки й освіти, на утримання одного учня на рік у бюджеті 2014 року закладено 8,8 тис. грн., а потрібно від 9,5 до 15 тис. грн. Це змушує батьків школярів власним коштом покривати шкільні видатки, які держава не фінансує. Решту «додаткових» грошей будуть шукати місцеві органи влади.

Розуміючи проблему - неготовність держави фінансувати ЗОШ у обсязі, необхідному для забезпечення сучасної освіти, батьки в різний спосіб «дофінансовують» шкільну освіту. Проте питання функціонування шкільних фондів, починаючи від способу «збору» грошей, сум, правил використання, статей витрат, відповідальності та включеності посадових і непосадових осіб, залучених до шкільних фондів, залишається відкритим.

Функціонування шкільних фондів викликає підозри та незадоволеність батьків, які вважають, що основною проблемою є непрозорість їх створення та використання. Розповсюдженість такої думки обумовлює актуальність проекту - необхідність дослідити, як на практиці створюються та витрачаються шкільні фонді.

Дослідження, що пропонується, спрямовано на вивчення проблеми шкільних фондів в комплексі. Результатом стало підтверджений кількісними даними об'єктивний опис практики створення та функціонування шкільних фондів, розробка юридичних рекомендацій для батьків як зробити шкільні фонди легітимними, прозорими та підзвітними.

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для отримання збалансованої, ґрунтовної та комплексної інформації про функціонування шкільних фондів в українських державних загальноосвітніх школах (ЗОШ), їх прозорість та підзвітність ERA розробила дизайн, методологію та відповідний інструментарій дослідження.

Мета проекту: проведення моніторингового дослідження створення й функціонування шкільних фондів і використання їх ресурсів задля забезпечення прозорості фінансової діяльності шкіл, підзвітності їх керівництва, захисту прав батьків та учнів, які отримують освітні послуги

ERA провела дослідження в чотири етапи. На кожному етапі проекту до дослідження були долучені різні цільові групи і, відповідно, використовувались різні методи та моніторинговий інструментарій.

На першому етапі дослідники шляхом проведення напівформалізованих та поглиблених експертних інтерв'ю з керівниками/представниками батьківських комітетів (5), керівниками районних та міських управлінь освіти (3), керівниками ЗОШ (3) зібрали інформацію щодо існуючих форматів створення та використання класних та шкільних фондів. Треба зазначити, що інтерв'ю проводились в регіональному розрізі, а отримана інформація стала підґрунтям для розробки опитувальника.

На другому етапі було проведене кількісне он-лайн опитування батьків школярів (N=357) в розрізі регіонів України, метою якого було вивчення практики функціонування шкільних фондів.

Завданнями опитування було :

1. Визначити рівень обізнаності батьків щодо легітимності створення шкільних (фондів

2. Вивчити розповсюдженість визначених форматів шкільних фондів

3. Визначити основні джерела наповнення шкільних фондів

4. Визначити обсяги фінансування шкільних фондів

5. Визначити основні статті витрат шкільних {фондів

6. Визначити основні формати звітності та контролю за використанням шкільних фондів

7. Вивчити роль адміністрації ЗОШ та батьківських комітетів щодо визначення статей витрат, забезпечення контролю та прозорості використання за шкільних фондів

Опитування проводилося в січні - лютому 2014 року методом on-line інтерв'ю - респондент самостійно заповнював анкету через Інтернет .

Було сформовано завдання по вибірці у розрізі чотирьох регіонів України: Центральний регіон - Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська області і м. Київ. Східний регіон - Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Сумська, Луганська області. Західний регіон - Львівська, Хмельницька, Чернігівська, Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Закарпатська області. Південний регіон - Миколаївська, Одеська, Херсонська області і АР Крим.

Для залучення до опитування була сформована база потенційних респондентів, що проживають в містах з населенням 50 тис жителів і більше.

Всім потенційним респондентам надсилались запрошення до участі у опитуванні. Залучені до проекту інтерв'юери додатково контактували з потенційними респондентами по телефону, щоб запросити їх взяти участь у дослідженні.

Згідно з відповідями на скринигові питання для участі у опитуванні відбирались респонденти, які мають власних дітей шкільного віку, які навчаються у всіх типах шкіл окрім приватних (не запрошувались до участі у опитуванні батьки, діти яких навчаються у приватних школах, оскільки в цих школах існує зовсім інша система фінансування).

Response rate в даному дослідженні був не менше 70%.

На третьому етапі було проведено соціологічний та юридичний аналіз даних дослідження, на основі якого розроблено рекомендації по легітимному створенню та прозорому використанню шкільних фондів, а саме порадник для батьків «Як правильно керувати спільними шкільні грошима».

На четвертому етапі було проведено медіа-клуб із запрошенням експертів та фахівців для представлення результатів дослідження та подальшого розповсюдження рекомендацій та порадника.

ВИСНОВКИ

1. Практика організації фінансової допомоги державним середнім загальноосвітнім школам, представлена в Україні у вигляді так званих «класних» і «шкільних» фондів, за результатами проведеного опитування виявляється надзвичайно поширеною: 91% респондентів визнали, що в школах, де навчаються їхні діти, існують такі фонди. При цьому 68% опитаних зазначили, що в їх школах існують як класний, так і шкільний фонд - тобто гроші збираються як на підтримку окремо взятого класу, в якому навчається дитина, так і школи в цілому.

2. Більш детальній аналіз функціонування класних та шкільних фондів показав, що головним джерелом їх наповнення стають внески батьків. Так, 98% опитаних зазначили, що саме фінансова допомога батьків стає основним способом наповнення класних фондів, частина з яких передається у шкільний фонд (40%). Однак 54% респондентів вказали, що окремо і додатково ще збирають гроші для шкільного фонду.

3. Спосіб збору грошей по-різному реалізується в різних школах, однак у більшості випадків ініціатива створення фонду для потреб класу належить самим батькам (68% опитаних), у той час як рішення про наповнення шкільного фонду приймає шкільна адміністрація (28% опитаних).

4. Основні напрямки витрат класного та шкільного фондів фактично співпадають. Це - ремонт приміщень (79% із класного фонду й 94% шкільного) та придбання матеріально-технічного устаткування (51% і 57% відповідно), меблів, килимів (36% і 22%), витрати на засоби гігієни та миючі засоби (49% і 30%), додаткові підручники (43% і 19%) та підручники, яких не вистачає шкільній бібліотеці (21% і 17%). Однак суттєвою відмінністю напрямків витрат класного фонду стають витрати на подарунки вчителям (про що зазначили 45% опитаних), що вказує і на певну традиційність, поширену в суспільстві, у ставленні до професії вчителя, і на певний спосіб компенсації та заохочення до роботи за умов, коли держава не здатна адекватно забезпечувати робітників освіти.

5. Фактично половина респондентів (47%) зазначили, що вносять гроші до класного фонду кожен місяць. Що стосується шкільного фонду, то за визнанням більшості респондентів (41%), збори здійснюються також кожен місяць.

6. Сума внеску у класний фонд за один раз становить за визнанням 47% опитаних не більше 50 грн. Така ж сама сума за словами 41% опитаних віддається ними до шкільного фонду. В цілому за рік, на думку 60% респондентів, вони збирають до класного фонду суму від 100 до 500 грн..

У цьому ж діапазоні, за словами 56% опитаних збираються гроші до шкільного фонду.

7. Роль адміністрації у функціонування класного та шкільного виявляється ключовою. Так, на рівні формування класного фонду саме класний керівник розповідає батькам про існуючі проблеми, що визнали 45% опитаних. Теж спостерігається і у формуванні шкільного фонду. У цьому разі, за визнанням 50% опитаних, саме директор школи інформує батьків про проблеми та визначає способи їх вирішення.

8. Важливим аспектом існування класного фонду як організації, створеної за ініціативою батьків учнів, стає існування механізмів громадського контролю за витратами фонду. Досягнення прозорості функціонування фонду стає можливим через забезпечення ефективних способів звітності про витрати коштів із фондів. Найпопулярнішим способом звітності про витрати коштів класного фонду стає, за результатом вибору 80% опитаних батьків учнів, звітування представників батьківського комітету на зборах про статті та обсяги витрат. Звітування про використання грошей шкільного фонду відбувається також на загальних зборах, про що зазначили 56% опитаних.

9. Прозорість функціонування фондів практично не викликає сумніві у респондентів. Однак, якщо на питання про можливі зловживання грошима класного фонду 18% респондентів відповіли, що не бачать ніяких зловживань, то на думку значно більшої частини - 62% опитаних - в шкільних фондах скоріше не має або цілком не має зловживань грошима. Великий відсоток тих, хто не став відповідати на запитання (65%) про зловживання грошима класного фонду, вказує на те, що респонденти або не замислювались над цим питанням, або просто не вважають за потрібне звертати на це увагу, виказуючи свою байдужість.

10. Сплата вступного внеску при вступі до школи, як виявилося за результатами опитування, не є поширеною практикою збирання грошей батьків. Так, лише 14% опитаних зазначили, що мали справу із такою вимогою при вступі, а 12% опитаних зазначили, що зробили вступний внесок.

11. В середньому сума вступного внеску становить, за визнанням 58% опитаних від 100 до 500 грн. Основним обґрунтуванням його існування з боку шкільної адміністрації стає за відповідями 51% опитаних необхідність фінансової допомоги школі для вирішення поточних проблем.

12. У цілому респонденти демонструють низький рівень обізнаності та поінформованості про існування нормативних документів, які регулюють діяльність шкільних фондів. Лише 2% респондентів зазначили, що знають про існування таких документів і добре з ними знайомі. На думку 31% опитаних функціонування шкільних та класних фондів відбувається відповідно до Закону про благодійну діяльність та благодійні організації.

13. Необхідність створення шкільних та класних фондів визнається половиною (50%) опитаних. У той же час 10% респондентів згадують про те, що Конституція України передбачає безкоштовну середню освіту, а 33% зазначають, що через створення таких фондів держава просто перекладає з себе відповідальність на самих громадян.

14. Незважаючи на низьку обізнаність щодо нормативного регулювання шкільних фондів та доволі стримане і навіть критичне ставлення до їх існування та функціонування, більшість опитаних (60%) із зацікавленістю ставляться до можливості отримання інформації про те як зробити діяльність шкільних фондів прозорою і підзвітною. У той же час, як демонструють результати опитування, існує досить великий прошарок батьків (40% опитаних) не зацікавлених в отриманні подібної інформації.

РОЗДІЛ 1. КЛАСНІ ФОНДИ: УМОВИ СТВОРЕННЯ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

Класні фонди, які організуються в державних загальноосвітніх середніх школах з метою забезпечення учнів необхідними для навчання умовами і засобами, стали невід'ємною частиною функціонування системи шкільної освіти в Україні в останні роки в умовах обмеженого фінансування, що надається державою.

За результатами проведеного опитування 91% респондентів, які представляли батьків учнів міських середніх загальноосвітніх шкіл, зазначили, що в школах, де навчаються їх діти, існують як класні, так і шкільні фонди.

При цьому більшість опитаних - 68% вказали на те, що їм доводиться регулярно здавати гроші і до класного, і до шкільного фонду.

Що стосується існування класного фонду, то про його існування в сучасних середніх школах заявили 73% опитаних.

Відповідно, основним джерелом наповнення класного фонду стають гроші батьків. 98% опитаних зазначило, що саме батьківські внески стають основою формування класного фонду. Інші способи його формування, такі як допомога колишніх випускників або наповнення за рахунок участі у концертах, виставах зустрічаються рідко (5% відповідей респондентів).

Класний шкільний фонд постає як одна із форм самоорганізації батьків школярів. Саме тому рішення про збори грошової допомоги середньо освітній школі приймаються безпосередньо батьками на батьківських зборах 68% або батьківським комітетом класу - 28%.

Лише 11% респондентів зазначили, що сума внеску до класного фонду визначається шкільною адміністрацією, 5% - класним керівником.

Такий розподіл відповідей респондентів підкреслює батьківську ініціативу в організації і функціонуванні шкільних фондів.

Основним способом збору грошей стають батьківські збори. 72% опитаних зазначили, що саме під час зборів вирішується скільки і на які потреби необхідно зібрати гроші. 21% зазначили, що гроші передаються через дітей голові батьківського комітету.

У той же час, 25% опитаних відзначили роль класного керівника у зборі грошей. Лише 3% опитаних обрали варіант відповіді перерахування грошей на банківський рахунок.

Основні напрямки витрат класного фонду спрямовані на забезпечення належних умов навчання - матеріального та технічного обладнання. Так, серед відповідей респондентів найбільший відсоток був відданий витратам на ремонт класу - 79% опитаних, придбання технічних засобів (телевізор, комп'ютер, фотоапарат, дошка, принтер тощо) - 51% опитаних та миючі засоби й засоби гігієни - 49%.

Подарунки вчителям також виявилися однією із популярних статей витрат класного фонду: 45% опитаних зазначили, що здавали гроші у класний фонд саме з такою метою.

Неналежне забезпечення навчальним матеріалом, підручниками у загальноосвітніх школах також вирішується за рахунок класного фонду. 43% опитаних зазначили, що здавали гроші на придбання додаткових підручників, а 21% - на придбання підручників, яких не вистачало у шкільній бібліотеці.

За словами 47% респондентів гроші до класного фонду збираються кожен місяць, до того ж 6% з опитаних крім щомісячних внесків здають гроші ще й додатково.

19% опитаних наповнюють класний фонд регулярно щоквартально. Раз на чотири місяці та раз на рік до класного фонду здають гроші по 14% опитаних батьків шкіл відповідно.

Переважна більшість опитаних батьків школярів здають на потреби класу за раз до 50 грн. Такий варіант відповіді обрали 47% респондентів. 22% оцінили разовий внесок у класний фонд у сумі від 50 до 100 грн. 17% батьків учнів зазначили, що за раз віддають суму на потреби класу від 100 до 200 грн. Нарешті 14% опитаних разовий внесок до класного фонду роблять в обсязі більше як 200 грн.

За оцінками опитаних батьків учнів загальна сума, яка вноситься ними до класного фонду за рік становить від 100 до 500 грн. Так вважають 60% опитаних. 15% оцінюють суму їхнього внеску до класного фонду менш ніж 100 грн. Від 500 до 1000 грн. у класний фонд вносять 15% опитаних батьків учнів. 6% оцінили загальний річний обсяг внеску на потреби класу у більше як 1000 грн.

Не зважаючи на те, що класний фонд багато в чому функціонує завдяки ініціативі батьків учнів, класний керівник відіграє важливу роль у його формуванні.

Так, за словами 45% опитаних класний керівник на зборах розповідає батькам про потреби, що існують в класі і потребують фінансування. 24% опитаних зазначили, що класний керівник інформує батьківський комітет необхідні витрати.

На думку 25% опитаних класний керівник взагалі не бере участі у формуванні фонду.

Важливим аспектом існування класного фонду як організації, створеної за ініціативою батьків учнів, стає існування механізмів громадського контролю за витратами фонду. Досягнення прозорості функціонування фонду стає можливим через забезпечення ефективних способів звітності про витрати коштів класного фонду.

Найпопулярнішим способом звітності про витрати коштів класного фонду стає, за результатом вибору 80% опитаних батьків учнів, звітування представників батьківського комітету на зборах про статті та обсяги витрат. 10% учасників опитування зазначили, що представники комітету надають інформацію про витрати із фонду за запитом окремих батьків. 5% відзначили, що представники батьківського комітету ведуть електронну звітність про витрати фонду і розповсюджують звіт для всіх у класі.

Лише за відповідями 7% опитаних жодних звітів про витрати класного фонду не подається взагалі.

Щодо зловживання грошима класного фонду, відповіді респондентів поділилися навпіл. Так, половина з тих, хто відповів на запитання про зловживання грошима вважають, що такі зловживання існують і скоріше існують (17%). Інша частина (18%) вважає, що не існує ніяких зловживань.

Велика кількість тих, хто не став відповідати на запитання (65%), вказує на те, що респонденти або не замислювались над проблемою зловживань грошима класного фонду, або просто не вважають за потрібне звертати на це увагу, виказуючи свою байдужість.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИКА СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ШКІЛЬНИХ ФОНДІВ

Як виявили результати опитування батьків учнів, разом із практикою створення класних фондів, що виникають як результат батьківської ініціативи, спрямованої на фінансову та матеріальну допомогу та покращення умов навчання, в українських середніх загальноосвітніх школах також існує практика створення шкільних фондів.

Такі фонди переважно не мають юридичного статусу: це зазначили 15% опитаних батьків.

Про практику оформлення шкільних фондів як благодійних в українських загальноосвітніх школах заявили 14% опитаних батьків учнів, варіант відповіді про юридичний статус фондів - «громадське об'єднання або громадська організація» - обрали 3% опитаних.

При цьому, слід зазначити, що 65% респондентів взагалі не змогли відповісти на дане запитання. Такий високий відсоток відмови від відповідей - свідчення того, що більшість батьків учнів не проявляють зацікавленості та уваги до організаційних та юридичних питань функціонування шкільних фондів.

Належне юридичне оформлення благодійного фонду у випадку його існування в школі підтверджується тим, що 14% опитаних батьків учнів з тієї групи, що засвідчили зареєстрованість благодійного фонду, заключали договір про згоду участі у благодійному фонді.

Як і в ситуації із класним фондом основним джерелом наповнення шкільного фонду стають внески батьків, які здійснюються окремо від класного фонду (54%) або передаються частинами із зборів, які здаються батьками в класах (40%).

Суттєвою відмінністю формування шкільного фонду від класного є більш широке залучення додаткових джерел фінансування. Так, за відповідями респондентів, у наповненні шкільного фонду більш активну участь беруть спонсори та колишні випускники (21%). Джерелом поповнення шкільного фонду також виступають: орендна плата за приміщення (7%), членські внески від благодійних і громадських організацій (3%) тощо.

Основним джерелом інформації про джерела наповнення шкільного фонду стають батьківські гроші. Саме з них 64% опитаних батьків учнів дізнаються про те, як відбувається формування шкільного фонду.

19% опитаних вважають, що інформація про шкільний фонд та джерела його наповнення є доступною для всіх бажаючих. У той же час, 11% батьків учнів, що брали участь у опитуванні, зазначили, що не отримали точної інформації про те, як відбувається формування шкільного фонду.

Для 5% респондентів можливість отримати відповідь на питання про джерела наповнення шкільного фонду була реалізована лише за умов проявлення індивідуальної ініціативи. А 4% опитаних отримали таку інформацію лише в приватному порядку, спілкуючись з іншими батьками.

Якщо рішення про наповнення класного фонду приймається переважно самими батьками на батьківських зборах, то у наповненні шкільного фонду та визначені суми грошей, необхідних для внесення, адміністрація школи відіграє більш активну роль.

28% опитаних батьків учнів зазначили, що саме шкільній адміністрації належить рішення про те, яку суму грошей потрібно зібрати для наповнення шкільного фонду. При цьому 12% опитаних зазначили, що ініціатором такого рішення виступає виключно директор школи.

Роль батьків, а також представників батьківських комітетів у прийнятті рішення про збори грошей до шкільного фонду також визначальна. 26% опитаних батьків учнів зазначили, що саме вони на загальних батьківських зборах визначають суму внеску до шкільного фонду.

17% віддали рішення про наповнення шкільного фонду представникам батьківського комітету школи, 3% - опікунській раді, 2% - голові батьківського комітету школи.

Зауважимо, що 20% опитаних не знають, хто вирішує, якої суми потребує школа.

Основним способом збору грошей для шкільного фонду як і у випадку з класним фондом, стає збір готівки. 75% опитаних зазначили, що функції збору готівки виконує голова батьківського комітету класу, який і передає зібрані гроші до шкільного фонду. 10% респондентів обрали варіант збору грошей голові опікунської ради чи батьківського комітету школи.

І лише 6% опитаних перераховують гроші на банківський рахунок.

Як і у випадку із класними фондами, здебільшого шкільний фонд використовують на потреби ремонту приміщень (94%) та придбання обладнання та технічних засобів (телевізор, комп'ютер, фотоапарат, дошка, принтер, проектор) - 57%.

Охорона школи стає ще одним важливим напрямком витрат із шкільного фонду. Цей варіант відмітили 31% опитаних батьків учнів.

Витрати на миючі засоби та засоби гігієни також входять до переліку основних напрямків витрат (30%). Придбання меблів, килимів, штор замикає п'ятірку основних витрат із шкільного фонду (22%).

За рахунок шкільного фонду також відбувається покриття недостатнього державного фінансування з забезпечення підручниками. Придбання додаткових підручників за рахунок шкільного фонду визначили 19% опитаних, а 17% опитаних зазначили, що коштом шкільного фонду школа купує підручники, яких не вистачає шкільній бібліотеці.

Переважна більшість опитаних батьків учнів зазначила, що здає гроші до шкільного фонду кожен місяць (42%). Щоквартально і раз у чотири місяці гроші до шкільного фонду вносять 14% і 15% опитаних батьків учнів відповідно.

21% опитаних здійснюють внески до шкільного фонду раз на рік, а 9% взагалі роблять це несистематично і за необхідністю.

Сума грошей, яка збирається на потреби шкільного фонду, за вибором 41% опитаних не перевищує 50 грн. за раз. 22% опитаних віддають у шкільний фонд від 50 до 100 грн. 20% опитаних вносять до шкільного фонду суму від 100 до 200 грн. Більше 200 грн. сплачують у шкільний фонд разово 17% опитаних.

Протягом року внесок у шкільний фонд, на думку 56% опитаних батьків учнів становить від 100 до 500 грн. при цьому 21% опитаних вважають, що витрачають на підтримку шкільного фонду не більше 100 грн. на рік. 10% вносять до шкільного фонду від 500 до 1000 грн. 13% опитаних - більше 1000 грн.

Звітування про використання грошей шкільного фонду відбувається на загальних батьківських зборах, про що зазначили 56% опитаних. 25% опитаних батьків або не знають, як відбувається звітність про витрати їхніх власних грошей (15%), або зазначають, що нема ніяких звітів (10%).

Підозра у зловживаннях

На думку більшості опитаних в шкільних фондах скоріше не має або цілком не має зловживань батьківськими грошима. Так вважають 62% респондентів. Разом із цим 22% опитаних батьків все ж підозрюють наявність таких зловживань. 16% як завжди обирають відповідь «не знаю,важко сказати».

Підозри щодо зловживання грошима шкільного фонду стають підставою для запитів батьків щодо звітності діяльності фонду. І хоча 53% опитаних респондентів зазначили, що їм не відмовляли надати звітність про діяльність шкільного фонду, все ж 12% опитаних мали такий негативний досвід.

Зниження рівня невпевненості в доцільності існування шкільних фондів та рівня недовіри до їх функціонування стає можливим за рахунок прозорості ведення та організації витрат шкільного фонду. Підставою для більш ефективної організації функціонування як класних, так і шкільних фондів стають нормативні документи, покликані врегулювати найбільш спірні і проблемні питання.

2.1. Практика вступного внеску як способу наповнення шкільного фонду

Ще однією практикою збирання грошей з батьків учнів в українських загальноосвітніх школах стає сплата так званого «вступного внеску». Існування такого внеску у школі, де навчаються діти опитаних батьків, визнали 14% учасників опитування. У той же час 76% опитаних батьків учнів зазначили, що такої практики в їх школі нема.

Переважна більшість опитаних (88%) не сплачувала додаткового внеску при вступі до школи. Однак, не зважаючи на проголошену Конституцією України доступність і безкоштовність середньої загальної освіти для всіх громадян, 12% опитаних батьків учнів зізналися, що сплатили вступний внесок.

Ті респонденти, хто мав досвід оплати вступного внеску, визначили, що в середньому обсяг такого внеску становить від 100 до 500 грн. 58% опитаних заявили про сплату при вступі до середньої загальноосвітньої школи саме такої суми.

Для 14% опитаних батьків учнів розмір вступного внеску становив не більше 100 грн. а 14% опитаних зазначили, що сплатили для вступу в школу більше як 500 грн.

Головним обґрунтуванням сплати вступного внеску з боку шкільної адміністрації за відповідями 51% опитаних стала необхідність фінансової допомоги школи для вирішення поточних проблем. Однак, як зазначили 14% респондентів, сплата вступного внеску також обґрунтовувалася як необхідна умова зарахування, а 9% опитаних зазначили, що вступний внесок мав на меті підкреслити елітність і престижність школи. Пояснення шкільної адміністрації щодо сплати внеску 7% опитаних стосувалися умов вступу до школи не за місцем реєстрації.

Найчастіше при сплаті вступного внеску шкільна адміністрація пропонує перевести гроші на рахунок (21% опитаних) або сплатити готівкою до шкільної бухгалтерії (21% відповідно).

16% опитаних, що мали досвід сплати вступного внеску, зізналися, що віддавали гроші безпосередньо директору школи. 14% передали гроші для вступного внеску представникам опікунської ради.

Серед інших варіантів вступного внеску опитані відмічали купівлю оргтехніки та обладнання, будівельних матеріалів для ремонту тощо. Тих, хто допомагав школі у нефінансовий спосіб, набралось 30%.

РОЗДІЛ 3. ПОІНФОРМОВАНІСТЬ ПРО НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТВОРЕННЯ ШКІЛЬНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ

Слід зазначити дуже низький рівень поінформованості опитаних батьків учнів щодо нормативних документів та інших актів, які регулюють діяльність шкільних фондів. Лише 2% респондентів зазначили, що знають про існування таких документів і добре з ними знайомі, у той час як 42% взагалі не чули про існування подібних документів, а 36% лише чули про їх існування.

Високий відсоток відмови від відповідей на запитання вказує на те, що близько 20% респондентів взагалі не замислювалось над запитанням про нормативне регулювання функціонування класних і шкільних фондів.

Такий саме високий відсоток серед опитаних тих, хто не може назвати жодного із нормативних документів, що регулюють функціонування шкільних та класних фондів - 43% опитаних.

На думку переважної більшості опитаних (31%) функціонування шкільних та класних фондів відбувається відповідно до «Закону про благодійну діяльність та благодійні організації». 23% опитаних вважають, що створення і функціонування класних і шкільних фондів передбачено Законом "Про загальну середню освіту", 10% опитаних зазначили нормотворчу роль Міністерства науки та освіти України. Нарешті, 4% опитаних шукають відповіді у Бюджетному кодексі України.

Поряд з високим рівнем необізнаності щодо можливостей легалізації шкільних фондів співіснує високий відсоток тих, кого не цікавить інформація , як покращити і зробити роботу шкільних фондів більш ефективною та прозорою (40%). Таким чином, існує велика група батьків учнів, які не тільки готові здавати гроші, не цікавлячись, наскільки законними є їхні дії, але й в майбутньому діятимуть в такий же спосіб.

У той же час, більшість опитаних (60%) зацікавлена в отриманні інформації про те, як зробити функціонування таких фондів більш прозорим.

Необхідність створення фондів в школах

Необхідність створення шкільних та класних фондів визнається половиною опитаних. У той же час 10% респондентів згадують про те, що Конституція України передбачає безкоштовну середню освіту, а 33% зазначають, що через створення таких фондів держава просто перекладає з себе відповідальність на самих громадян.

ПОРТРЕТ ОПИТАНИХ

У проведеному опитані взяли участь 357 респондентів, які презентують генеральну сукупність за основними показниками. Оскільки тематика дослідження стосувалася функціонування шкільних фондів, то формування цільової аудиторії опитаних відбувалося через відбір тих учасників, які мають безпосереднє відношення до досліджуваної проблеми та висловили згоду взяти участь у опитуванні. Саме тому, при формування вибіркової сукупності основним завданням було не лише врахування демографічних і статистичних показників генеральної сукупності, але й максимальна репрезентація представників тих груп батьків учнів, що мають відношення до функціонування шкільних фондів.

Враховуючи ці обставини, до вибірки потрапили батьки, діти яких навчаються у різних типах державних загальноосвітніх закладів: школах, навчання в яких відбувається до 9 класів, середніх загальноосвітніх школах з навчанням до 11 класів, та державних спеціалізованих школах - гімназіях та ліцеях.

За результатами дослідження 76% опитаних представляли батьків, діти яких навчаються у державних середніх загальноосвітніх школах із навчанням до 11 класів. 17% опитаних представляли батьків учнів ліцеїв та гімназій. У 7% опитаних діти навчаються у загальноосвітніх школах з навчанням до 9 класів.

Розподіл опитаних батьків, діти яких навчаються у різних класах, також мав на меті презентувати й охопити всі дитячі вікові групи.

Так, відповідно до результатів опитування, до вибірки потрапили батьки, 39% дітей яких навчаються у молодших класах загальноосвітніх шкіл, 39% опитаних є батьками учнів середніх класів, 22% опитаних презентували батьків старшокласників.

Відповідно до генеральної сукупності у вибірку потрапили респонденти, що мають різну кількість дітей шкільного віку в родині. Однак найбільший відсоток (82% опитаних) припадає на родини з однією дитиною, яка навчається у школі.

До вибірки потрапили переважно ті респонденти, діти яких навчаються в класах з кількістю від 20 до 30 учнів. Відсоток таких опитаних був найбільшим - 68%.

Більшості батьків було важко оцінити і дати відповідь на запитання про загальну кількість дітей в школі. Саме тому на це запитання відповіли лише 38% респондентів. Їх відповіді згрупувались відповідним чином. Найбільший відсоток респондентів припадає на діапазон від 500 до 1000 учнів у школі.

Демографічний блок

В опитуванні згодились взяли участь переважно жінки. На їх долю припадає 76% опитаних.

Більшість опитаних одружені (79%) або знаходяться у цивільному шлюбі (6%)

Переважна більшість має закінчену вищу (59%) та середньо спеціальну освіту (22%)

Дослідження мало на меті презентувати різні за соціальним та матеріальним статусом групи населення. Тому до вибірки потрапили представників різних верств і соціальних груп, які по-різному оцінюють свій матеріальний стан.

У той же час більшість опитаних оцінює свій фінансовий стан як задовільний. 44% обрали варіант відповіді про достатню кількість грошей на їжу та одяг з можливістю дещо відкладати. Вони і стали основною групою, представленою в результатах дослідження.

Разом із цим, в дослідженні взяли участь і представники інших соціальних груп, розподілених за фінансовим і матеріальним статусом. 29% учасників опитування зазначили, що відносяться до групи, представникам якої вистачає грошей на їжу, однак витрати на одяг потребують додаткових капіталовкладень. 18% респондентів віднесли себе до групи, у представників якої не викликає особливих складностей із придбанням дорогих речей.

Вибіркова сукупність дослідження була презентована представниками всіх регіонів України та міських населених пунктів. Домінуючою групою респондентів стали представники обласних центрів, на долю яких припадає 88% опитаних.

Переглядів: 1056 | Додав: Peter | Рейтинг: 4.7/3
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук
Нові документи
Нові накази МОН
Про внесення змін до Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності
Про внесення змін до Інструкції про порядок комплектування та облік підручників і навчальних посібників у бібліотечних фондах...
Про проведення у 2017/2018 навчальному році Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)

Нові листи МОН
Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про освіту»
Про відзначення Дня захисника України
Про організацію та проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2018»

Новини освіти
Вхід на сайт
Календар
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Наше опитування
Які матеріали найпотрібніше розміщувати на сайті (вибрати один)?
Всього відповідей: 343
Джерела інформації







Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0