 |
Міністерство освіти і науки України припинило рейтингове оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. 17 квітня 2015 року набрав чинності наказ МОН України від 10.03.2015 № 269 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 березня 2015 року за № 344/26789. |
Відповідно до зазначеного вище наказу втратили чинність:
наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22 листопада 2011 року № 1343 «Про затвердження Критеріїв системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2011 року за № 1436/20174;
наказ Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2013 року № 1059 «Про затвердження Положення про національну систему рейтингового оцінювання загальноосвітніх навчальних закладів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 серпня 2013 року за № 1362/23894.
Вказане рішення ухвалене з метою приведення у відповідність із законодавством власних нормативно-правових актів і економії державних коштів.
Зазначимо, що відповідно до Положення про національну систему рейтингового оцінювання загальноосвітніх навчальних закладів, яке втратило чинність, система рейтингового оцінювання включала:
- рейтинг загальноосвітніх навчальних закладів за результатами зовнішнього оцінювання результатів їхньої діяльності (зовнішнє рейтингове оцінювання), яке здійснюється без залучення коштів державного та місцевих бюджетів та проводиться на добровільних засадах. Зовнішнє рейтингове оцінювання на всеукраїнському рівні здійснюється МОН України, на місцевому - місцевими органами управління освітою;
- рейтинг загальноосвітніх навчальних закладів за результатами внутрішнього моніторингу їхньої діяльності (рейтингове оцінювання за результатами внутрішнього моніторингу). Рейтингове оцінювання за результатами внутрішнього моніторингу на всеукраїнському рівні здійснюється Державною інспекцією навчальних закладів України, на місцевому - місцевими органами управління освітою.
До 17 квітня 2015 року місцеві органи управління освітою та загальноосвітні навчальні заклади зобов’язані були припинити діяльність, пов’язану із рейтинговим оцінюванням діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, бо «застосування нормативно-правових актів, що втратили чинність, тягне за собою нікчемність будь-яких наслідків таких дій», як заявило МОН України.
Попробуємо назвати речі своїми іменами. Система загальної середньої освіти перебуває напередодні глибокого реформування, головною метою якого є підвищення якості освіти. Забезпечення якості освіти не може відбуватися без її оцінювання, розробки рекомендацій з її підвищення та впровадження цих рекомендацій. Навчальні заклади повинні бути самі зацікавлені в наданні якісних освітніх послуг, і для цього мають здійснювати щорічну оцінку власної діяльності на основі власних критеріїв і процедур або загальноприйнятих.
Не можна оцінити стан системи (будь-якої), перебуваючи виключно в самій системі: потрібно обов’язково поглянути на цю систему з-за її меж. Саме з цих міркувань для керівника будь-якого навчального закладу, системи навчальних закладів у межах адміністративної одиниці важливо побачити результати власної діяльності у порівнянні з результатами аналогічних навчальних закладів чи систем.
Але і цього мало. Оцінка якості освіти (чи то внутрішня, чи зовнішня) не може бути «засекречена», бо це буде суперечити відкритому характеру освіти. Було би добре, коли б у новому Законі України «Про освіту» збереглася норма проекту: «Результати зовнішньої та внутрішньої оцінки якості освіти мають бути оприлюднені на офіційному сайті закладу освіти».
І ось на сайті УЦОЯО (в рубриці «Аналітика») в липні 2015 року опубліковано матеріали:
- Рейтинг ліцеїв та гімназій за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури 2015 року
- Рейтинг загальноосвітніх навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури 2015 року
- Стислий виклад методики побудови рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури 2015 року
- Загальноосвітні навчальні заклади, десять або більше випускників яких не подолали поріг «склав/не склав» зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури в 2015 році (станом на 10 липня 2015 року)
- Загальноосвітні навчальні заклади, де навчалися абітурієнти, які отримали 200 балів за результатами проходження зовнішнього незалежного оцінювання з двох і трьох предметів
- Регіональні показники про учасників зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали 200 балів.
Слід зауважити, що термін «рейтинг» як у розділі «Аналітика» сайту УЦОЯО, так і в даному аналізі використовується чисто умовно, оскільки чітко не визначені правила його підрахунку та відсутня нормативно-правова база для його складання.
Як зазначається у Стислому викладі методики побудови рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів за результатами ЗНО з української мови і літератури 2015 року, у зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови і літератури взяли участь 218309 випускників із 10559-ти загальноосвітніх навчальних закладів. Для аналізу були відібрані навчальні заклади, в яких кількість випускників становила не менше 10-ти осіб. Також до рейтингового списку не включалися спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати).
Усього було відібрано 7264 загальноосвітні навчальні заклади, опрацьовано результати 198 883-х осіб.
Рейтинг визначався за такими критеріями: 1) середній тестовий бал; 2) відносний показник у районі/місті; 3) кількість випускників; 4) максимальний тестовий бал.
Рейтинговий список закладів побудовано на основі підрахунку критеріїв та з урахуванням параметрів відбору навчальних закладів.
У разі збігу показників за першим критерієм до уваги брався наступний критерій оцінювання. Якщо у двох закладів освіти співпадає середній тестовий бал, то до уваги брався їх відносний показник у районі/місті.
У разі збігу перших двох критеріїв вище місце в рейтингу займав заклад, у якого більша кількість випускників. Якщо і ці показники були однаковими, то подальше визначення рейтингового місця здійснювалося з урахуванням тестового бала, отриманого найбільш підготовленим випускником навчального закладу.
Дуже шкода, що УЦОЯО не брав до уваги навчальні заклади, в яких кількість випускників була меншою 10-ти осіб, адже це 3295 загальноосвітніх навчальних закладів! Ще краще було вказати кількість випускників у кожному закладі. У цьому випадку можна було об’єктивніше порівняти результати ЗНО з української мови і літератури.
Матеріали, запропоновані УЦОЯО, переведені у формат .doc, що зручніше для користування (можна здійснювати сортування даних у таблицях). Крім цього, назви навчальних закладів максимально скорочені, бо, наприклад, в США стараються уникати таких довгих назв. Кажуть, що коли в назві закладу більше п'яти слів, то американці у своїй більшості реагують просто: "Хай читає той, хто це придумав". У такому вигляді пропонуємо:
Враховуючи особливості методики побудови рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів за результатами ЗНО з української мови і літератури, яку використав УЦОЯО, та аналогічний підхід до подальших розрахунків, які пропонуються вашій увазі, можна вважати число 3632 нормальною позицією в рейтингу (середній показник).
Водночас, треба пам'ятати, що мова йде тільки про один навчальний предмет, і про якість освіти можна буде предметніше говорити тоді, коли аналогічні дані матимемо з навчальних предметів різних освітніх галузей (як планується у наступному навчальному році - з української мови, іноземної мови, математики або історії України).
| 
