 |
Освітня субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України. |
Показник обсягу освітньої субвенції для місцевого бюджету визначається за формулою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088 «Про затвердження формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами», виходячи з розрахункової кількості ставок педагогічних працівників, яка визначена на підставі навчального навантаження, розрахункової наповнюваності класів та навчальних планів.
Як повідомила прес-служба МОН України, у 2017 році розмір освітньої субвенції становив 52,6 млрд. грн. і вона почала спрямовуватися виключно на оплату праці педагогічних працівників, попередній її розрахунок тоді базувався лише на пропозиціях місцевих органів влади без урахування статистичних даних. У 2018 році розмір освітньої субвенції, розрахований із застосуванням вказаної формули, складає 61,7 млрд. грн. У ній закладено кошти на збільшення оплати праці вчителям.
Проаналізувавши заяви керівників місцевих органів влади про те, що грошей з цьогорічної субвенції їм не вистачає на зарплату вчителям, у Міністерстві освіти і науки України виокремили найбільш поширені причини такої «нестачі»:
- Маніпулювання місцевою владою рішеннями Уряду. Наприклад, деякі місцеві органи влади відправляють вчителів у відпустку без збереження заробітної плати під час карантину та зменшують надбавки за престижність праці з 20% до 5%, посилаючись на Постанову КМУ від 11 січня 2018 року № 23. В дійсності ж цією Постановою Уряд підвищив нижній поріг надбавки за престижність з 1% до 5%, а вищий – з 20 до 30%.
- Створення за рішенням місцевої влади розгалуженої мережі спеціалізованих закладів середньої освіти з поглибленим вивченням окремих предметів. Місцеві органи влади мають розуміти, що прийняття рішення про створення спеціалізованих закладів передбачає більшу кількість видатків на одного учня в таких закладах (через поділ класу на групи, більшу кількість годин, надбавки для вчителів тощо). Отже фонд заробітної плати в таких закладах є вищим, ніж передбачено формулою. Тому місцева влада має нести відповідальність за такі рішення та закладати необхідні додаткові кошти до своїх бюджетів.
- Подання органами місцевого самоврядування некоректної вхідної інформації для розрахунку. Зокрема, щодо учнівського контингенту.
- Статус міст обласного значення, яке отримали маленькі міста. Так, є міста, що мають такий статус, проте там наповнюваність класів у школах дуже низька, і це впливає на обсяги освітньої субвенції для них.
- Інші подібні варіанти.
Як повідомляє освітянське відомство, за результатами місячного/квартального звіту про виконання місцевих бюджетів обласна держадміністрація має право подати МОН як головному розпоряднику бюджетних коштів обґрунтовані пропозиції щодо перерозподілу видатків субвенції між обласним бюджетом, бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами (у межах видатків регіону).
У разі підтвердження недостатнього обсягу освітньої субвенції за результатами спільного з Міністерством фінансів аналізу доходів та витрат кожного конкретного органу місцевого самоврядування Міністерство освіти і науки визначить доцільність виділення додаткового фінансування з резервного фонду за результатами виконання державного бюджету за 9 місяців.
Щоби частково простежити за обґрунтуванням однієї з перелічених вище причин недостачі освітньої субвенції, розглянемо умовний приклад мережі закладів освіти маленького міста:
|
Навчальні заклади
|
1-4 кл.
|
5-9 кл.
|
10-11 кл.
|
1-11 кл.
|
Проектна потужність
|
| |
кл.
|
уч.
|
кл.
|
уч.
|
кл.
|
уч.
|
кл.
|
уч.
|
уч.
|
|
НВК
|
0
|
8
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
8
|
60
|
|
НВК
|
8
|
151
|
0
|
0
|
0
|
0
|
8
|
151
|
150
|
|
гімназія
|
0
|
0
|
9
|
170
|
2
|
57
|
11
|
227
|
258
|
|
ЗОШ № 1
|
4
|
71
|
6
|
115
|
2
|
19
|
12
|
205
|
684
|
|
ЗОШ № 2
|
9
|
207
|
11
|
247
|
2
|
38
|
22
|
492
|
924
|
|
ЗОШ № 3
|
10
|
243
|
14
|
300
|
2
|
44
|
26
|
587
|
870
|
|
Всього (фактично)
|
31
|
672
|
40
|
832
|
8
|
158
|
79
|
1662
|
-
|
|
Оптимально
|
24
|
672
|
30
|
832
|
6
|
158
|
60
|
1662
|
2946
|
Дійсно, якщо провести оптимізацію мережі навчальних закладів у даному випадку, можна відчутно зменшити кількість класів (з 79 до 60). Треба зауважити, що у випадку переходу на вказаний оптимальний варіант мережі наповнюваність класів не перевищує 27 учнів, тобто не виникає поділу класів на групи при вивченні окремих предметів (на що можна було сподіватися). І тут виникає двояке тлумачення ситуації: з одного боку, є суттєва економія бюджетних коштів, з іншого боку, виникає потреба зменшити кількість педагогічних працівників. Яким шляхом йдуть депутати, вирішуючи проблему? Майже риторичне запитання.
Як би там не було, а організовувати профільне навчання у старших класах рано чи пізно прийдеться, а це можливо тільки при наявності у закладі освіти кількох паралельних класів. Це якщо думати про дітей...
|
