Текст складається з трьох частин: 1 – офіційна інформація департаменту інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату КМУ; 2 – відеорепортаж і його текстовий аналог; 3 – коментар. Ті, хто не любить багато читати, можуть починати з кінця.
1. Офіційно. Як повідомив департамент інформації та комунікацій з громадськістю секретаріату КМУ, в п’ятницю, 4 березня, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк відвідав загальноосвітню школу № 3 у Вишневому на Київщині, для учнів і вчителів якої за рахунок освітньої субвенції з бюджету придбано новітнє комп’ютерне обладнання для кабінету фізики.
Арсеній Яценюк відвідав кабінет фізики, який оснащений новітнім обладнанням - цифровим вимірювальним комп’ютерним комплексом Еinstein.
Комплекс Еinstein включає в себе комплект цифрових лабораторій вчителя та учнів і комп’ютерне та мультимедійне обладнання для проведення лабораторних робіт.
Це обладнання було придбане за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету.
Арсеній Яценюк нагадав, що в минулому році Уряд виділив на придбання такого обладнання 100 мільйонів гривень, і по Україні було облаштовано 395 таких класів: «У цьому році ми даємо місцевим бюджетам в два рази більше – 200 мільйонів гривень, щоб закупити нове обладнання і щоб українські діти користувалися новітніми технологіями».
Основне завдання Уряду в рамках реформи середньої освіти у 2016 році, підкреслив Арсеній Яценюк, - розпочати проект опорних шкіл, забезпечити їх новим обладнанням, новою системою фінансування.
Уряд виділив кошти на те, щоби спільно з місцевими громадами придбати в цьому році тисячу шкільних автобусів. Глава Уряду нагадав, що дав доручення придбати ці автобуси до початку нового навчального року. Він також нагадав, що доручив відповідним відомствам зайнятися питанням ремонту доріг для доїзду шкільного транспорту.
Арсеній Яценюк зазначив, що зараз по Україні низка шкіл, в яких навчається дуже мало учнів, і вартість навчання учня сягає 75 тисяч гривень при середній вартості 8-9 тисяч гривень. Після створення опорних шкіл діти отримають можливість їздити в модернову школу, де є автобус, дорога, де вчитель отримує вищу заробітну платню, тому що кошти, зекономлені внаслідок створення опорної школи, ми залишаємо школі. Там дитина отримує реальні знання. Вона може здати ЗНО і потім піти або в професійно-технічну, або у вищу освіту».
«Фактично мова іде про будівництво нової якісної системи середньої освіти в країні», - наголосив Глава Уряду.
Арсеній Яценюк також побував на святковому концерті, який учні влаштували до 8 Березня.
Глава Уряду звернувся до присутніх: «Наше майбутнє знаходиться тут, в цьому залі – це ці світлі діти. І наша відповідальність – щоби наша країна відбулась, щоб ці діти мали гарну освіту й роботу, щоби наші діти були гідними громадянами європейської країни».
Він привітав викладачок із майбутнім святом 8 Березня: «На вчительських жіночих плечах будується наша країна. Тим більше в середній освіті, адже це – основа. Без школи неможливо мати ні вищої освіти, ні нобелівських лауреатів, ні якісної країни в цілому. У школі зараз виховуються ті, хто будуть рухати країну вперед».
Арсеній Яценюк подякував викладачкам за «велику і складну працю, яку вони роблять для нашої країни».
«Хочу вас запевнити в тому, що для нашого Уряду основа реформи 2016 року – це якісна середня освіта. І нам спільно всім треба взятися за руки і разом боротися», - додав Глава Уряду.
У Вишнівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 на Київщині навчаються 1 154 учні, близько 100 із них – із родин тимчасово переміщених осіб.
2. Реально. Тепер читачам пропонується фрагмент візиту офіційного «квартету» (Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, Міністр освіти і науки України Сергій Квіт, заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей, Народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гриневич) до Вишнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Києво-Святошинського району Київської області у вигляді відеорепортажу та відповідного текстового супроводу (на вибір).
Арсеній Яценюк: «На цьому тижні Уряд оголосив про те, що ми розпочинаємо проект опірних шкіл, тобто це нова якісна українська школа. В кожній такій школі повинен бути клас на кшталт того, що ви щойно бачили.
У минулому році ми виділили 100 млн. гривень, і таких класів на всю Україну було куплено 395. В цьому році ми даєм місцевим бюджетам в 2 рази більше, тобто 200 млн. гривень для того, щоб закупити нові класи, закупити нове обладнання, і для того, щоб українські діти користувалися новітніми технологіями. Це вимагає процесу двостороннього: і від учителів, які вчаться, тому що це абсолютно нові технології, і від учнів, яким часто-густо набагато легше працювати з новими ІТ-технологіями, ніж навіть нам.
Тому для нас сьогодні основне завдання – це в 2016 році розпочати проект опірних шкіл в країні, забезпечити їх новими класами, забезпечити новою системою фінансування, забезпечити їх автобусами, і Уряд виділив кошти на те, щоби спільно з місцевими громадами придбати 1000 автобусів у цьому році. Я дав доручення, щоб такі 1000 автобусів вже були придбані до початку нового навчального року.
Для нас середня школа – для Міністерства освіти, для профільного комітету, для Уряду і, найважливіше, для всієї країни – це: середня школа є основою розвитку держави, середня школа є майбутнім країни і середня школа є запорукою того, що в нас будуть фахові і ефективні спеціалісти на всіх щаблинах українських як підприємництва, так і влади, і українського суспільства».
Сергій Квіт: «Я хотів би додати, що окрім коштів, закладених в державний бюджет, ми будемо використовувати кошти донорів на устаткування під ключ ряду нових шкіл, опорних в кожній області, і також це будуть вигідні кредити для придбання також класів (хімія, фізика, біологія), тобто школи, нові школи, нове обладнання, нові вчителі – і тоді ми будемо мати нових випускників і нових фахівців».
Журналіст: «А можна коротко ще про опорні школи?»
Арсеній Яценюк: «Це ми шукали переклад з англійської. В англійській мові є таке Hub schools. Хаб – це як такий центр, тобто це школа, яка має повну систему автономного фінансування, яка концентрує біля себе… От, наприклад, було 10 маленьких шкіл. В маленькій школі те, що заступник міністра говорив, у нас є школи, де на цілу школу аж 20 учнів. Вчителів інколи більше, ніж учнів. Тобто це приймається рішення про те, що з цих маленьких шкіл, де вартість навчання учня сягає 75 тисяч гривень при середній вартості навчання 8-9 тисяч, ці діти отримують можливість переїхати в модернову школу, де є такий кабінет, як ви щойно бачили, де є автобус (бо цю дитину ще треба довезти до цієї школи), де є дорога, (тому що я дав доручення автодору, це означає, що треба відремонтувати ще дорогу, щоб дитина доїхала до цієї школи), де є вчитель, який отримує вищу заробітну платню, тому що ту економію, яку ми маємо внаслідок створення цієї опірної школи, ми залишаємо в школі, і де просто дитина отримує не час для проводження і пустий диплом, а де дитина отримує реальні знання, і вона може здати ЗНО, і вона може потім піти або в професійно-технічну освіту, або вищу освіту. Тобто фактично мова іде про будівництво нової якісної системи середньої освіти в країні. Підкреслюю: не кількість, а якість. Не можна дітям знищувати майбутнє, коли один вчитель викладає 10 дисциплін в такій школі, де знаходиться всього-на-всього 20 учнів. І цей вчитель викладає від фізичної культури до англійської мови. Цей вчитель не має можливості розвинутися. Цей вчитель навіть не має можливості там дати якісні знання дитині, а ця дитина не має майбутнього.
Тому хаб-школа – це опірна школа, вона є в центрі, це такий великий магніт, який притягує до себе якістю, новими технологіями, фінансовою автономією і можливістю отримати знання. Я правильно сказав, чи щось упустив?».
Павло Хобзей: «Упустили одне, дуже важливе. Це важливо, що рішення приймають місцеві громади. Ми входимо в процес децентралізації. І це відповідальність громади. Ми допомагаємо, як Уряд, програмами, які ми творимо, і умовами. Але ці рішення проводяться на низовому рівні. І громада бере на себе відповідальність, як це створити, тому що будь-які речі з мережею шкіл дуже чутливі для громади. І ми хочемо показати, як сказав Прем’єр-міністр, що це дійсно є розв’язання тих проблем, і це буде краще майбутнє для дітей, а відповідно, й для нашої країни».
Арсеній Яценюк: «Якраз заступник міністра робив презентацію на останньому засіданні Кабінету Міністрів України. Лілечка, ти ще щось хочеш сказать? Ти ж знаєш добре середню освіту. Твій вихід».
Лілія Гриневич: «Я хотіла підкреслити те, що ми робимо це з зовсім іншою послідовністю, ніж раніше. Раніше просто закривали школи, і діти залишалися, і батьки без вибору, тому що інколи їм доводилось переїжджати в школу, де теж нема туалету, де теж немає кабінету, а треба вставати на годину раніше. Зараз Уряд вибрав зовсім інший підхід – спочатку створюємо опорні школи там, де діти можуть здобути кращу освіту. Крім того, є ще один дуже важливий пункт, що початкова школа має бути якнайближче до місця проживання дитини. І йде мова про те, що початкові школи залишаються, а от діти з базової школи і старшої школи дійсно мають довозитися в хорошу школу з якісною освітою. Оце є справді проект з правильною логістикою».
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь
Тарас Шевченко, «І мертвим, і живим…»
«На цьому тижні Уряд оголосив про те, що ми розпочинаємо проект опірних шкіл…» – це дуже добре, але уряд Азарова у 2010 році дав старт проекту опорних шкіл, а в 2012 році затвердив методичні рекомендації щодо складення регіональних планів створення освітніх округів та модернізації мережі професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі шкіл-інтернатів, та все це було формальністю (і буде формальністю, поки не пройде адміністративна реформа).
Звернемося до словника. Опі́рний – який відзначається опором, протидією чому-небудь; непокірний. Опо́рний – який є опорою: на який опирається хто-, що-небудь або який є вихідною базою для якої-небудь діяльності (Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 713,723).
Отже, проект опірних (або непокірних) шкіл має зміст, якщо розуміти під цим опірність необдуманим рішенням, які не можуть привести до розвитку системи загальної середньої освіти. (Всі ми розуміємо, що це обмовка, але зі словами треба рахуватися, так що вибачте за перебільшення).
«У минулому році ми виділили 100 млн. гривень, і таких класів на всю Україну було куплено 395. В цьому році ми даєм місцевим бюджетам в 2 рази більше, тобто 200 млн. гривень для того, щоб закупити нові класи, закупити нове обладнання…» – це також дуже добре. Але попробуємо розібратися в тому, про що йде мова.
Назвемо речі своїми іменами. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 561 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року» було передбачено оснащення сучасним обладнанням (апаратура, прилади, пристрої, пристосування тощо) навчальних кабінетів хімії, біології, фізики, географії та математики в кількості 661 комплект (2011 рік – 133, 2012 рік – 133, 2013 рік – 132, 2014 рік – 132, 2015 рік – 131). Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 71 ( 71-2014-п ) від 05.03.2014, але тільки формально, адже хтось виготовляв це обладнання під державні гарантії. Невиконання таких договірних зобов’язань надто дорого обійшлось би для держави. Всі розуміють, що злочинна попередня влада розікрала державні кошти, і новий Уряд зробив усе для того, щоб до кінця 2015 року розрахуватися з боргами за три останні роки та викупити 395 комплектів обладнання. Логічно? Так що ці 395 комплектів, закуплених у 2015 році за 100 млн. державних коштів (решту десь «позичили»?), не мають жодного відношення до опорних (а тим більше – до опірних) шкіл та потрапили до великих навчальних закладів, що відповідає меті згаданої цільової програми.
У місті Вишневе Києво-Святошинського району не йде і не може йти мова про опорну школу, бо, виходячи з мережі навчальних закладів (ЗОШ № 1 – 1062 учні, ЗОШ № 2 – 930 учнів, ЗОШ № 3 – 1148 учнів, ЗОШ № 4 – 1253 учні – інформація взята з бази ІСУО), там немає в цьому ні потреби, ні можливості, навіть враховуючи те, що нормативна наповнюваність навчальних закладів (проектна потужність) не вказана в базі ІСУО.
Як повідомляється на сайті МОН України, заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей під час засідання Уряду 2 березня 2016 року заявив: «Конкурс на створення опорних шкіл буде проводитися обласними органами влади. Для проведення конкурсу на найкращий проект опорної школи Уряд виділив місцевим органам влади у вигляді субвенції 200 млн. грн».
На сайті Кабінету Міністрів України є дещо інша інформація з цього ж засідання: «… Глава Уряду нагадав, що торік на придбання обладнання для шкіл Уряд виділив 100 млн. грн., а цього року – 200 млн. грн. Він наголосив на необхідності того, аби ці кошти були використані місцевою владою за призначенням».
Якщо мова йде про одні і ті ж 200 млн. гривень, то виникає питання щодо їх фактичного призначення, адже проведення конкурсу на найкращий проект опорної школи і придбання обладнання для шкіл – зовсім не тотожні речі.
І ще раз про мову. Коли журналістка звернулася до Арсенія Яценюка з проханням розтлумачити зміст терміну «опорна школа», він відповів: «Це ми шукали переклад з англійської. В англійській мові є таке Hub schools. Хаб – це як такий центр…»
Що ж, якщо реформувати шкільну освіту, шукаючи переклад іншомовних термінів, але не маючи ще власного тлумачення, то… «далеко підемо». Як створюються словники для перекладу з однієї мови іншою? Якщо в різних мовах є різні слова – назви одного і того ж явища чи речі, то їхню відповідність встановлюють на основі опису, пояснення, тобто використовують тлумачні словники, які подають лексико-фразеологічний склад мови з поясненням значення, граматичних та стилістичних особливостей уживання реєстрових одиниць. Якщо ж ми ще не визначилися, про що ми хочемо говорити, то й не можна вести мову про переклад. Хоча все стає зрозумілим з наступного: Hub– theeffectivecenterofanactivity, region, ornetwork (ефективний центр діяльності, регіону або мережі). Отож-бо, «Google все знає».
Можливо, для когось цей термін може здатися новим, але українська система освіти в методичній службі давно-давно використовує поняття опорної школи з певного напрямку методичної роботи, вкладаючи в нього зміст, вказаний вище. Наприклад, опорна школа з питань використання інформаційних-технологій в управлінській діяльності, чи опорна школа з питань національно-патріотичного виховання. Так що цілком виправдане використання терміну «опорна школа» для того навчального закладу, який буде ефективним центром освітньої діяльності в об’єднаній територіальній громаді (це вже використовуючи нову термінологію). І не варто шукати іншомовних слів, якщо є гарне і зрозуміле слово в українській мові.
Реформа шкільної освіти – це не тільки освітні округи та опорні школи. В першу чергу, треба вести мову про зміст освіти. Для проведення системних реформ потрібен неабиякий інтелект. І тут на думку спадають слова Лілії Гриневич, сказані в інтерв’ю FaceNews: «Ми повинні інвестувати в людей, які здатні написати нові стандарти і підручники». Гіркі слова і прикрий факт – такої здатності ще не видно. Справа в тому, що розробка освітніх стандартів – це функція Міністерства освіти і науки України…
