Шкільна освіта

Нормативно-правове регулювання утворення та використання шкільних фондів було подано додатком до звіту про дослідження особливостей створення та використання класних та шкільних фондів в українських загальноосвітніх школах, яке було здійснено ГО ERA

- «Європейська дослідницька асоціація» у співпраці з дослідницькою компанією InMind та за допомогою організацій-членів Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги.

І. Фінансово-господарська діяльність загальноосвітнього навчального закладу

Правовий статус загальноосвітнього навчального закладу. Закон України «Про загальну середню освіту» визначає загальноосвітній навчальний заклад як навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту.

Загальноосвітні навчальні заклади можуть забезпечувати такі рівні середньої освіти:

• I ступінь - початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту:
• II ступінь - основна школа, що забезпечує базову загальну середню освіту,
• III ступінь - старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як правило, з профільним спрямуванням навчання.

Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно.

Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом та особливостей учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів. Законом передбачено такі типи загальноосвітніх навчальних закладів:

• школа ступенів;
• спеціалізована школа (школа-інтернат) ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;
• гімназія (гімназія-інтернат) - навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;
• колегіум (колегіум-інтернат) - навчальний заклад II-III ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;
• ліцей (ліцей-інтернат) - навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу);
• школа-інтернат I-III ступенів - навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;
• спеціальна школа (школа-інтернат) I-III ступенів - навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
• санаторна школа (школа-інтернат) I-III ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;
• школа соціальної реабілітації - навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);
• вечірня (змінна) школа II-III ступенів - навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;
• навчально-реабілітаційний центр - навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку.

Державний та комунальний загальноосвітній навчальний заклад діє на підставі статуту, розробленого на основі Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого відповідним органом управління освітою та зареєстрованого відповідно до законодавства

Загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою. За своїми організаційно-правовими формами загальноосвітні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.

Статус державного має загальноосвітній навчальний заклад, заснований на державній формі власності, а статус комунального - загальноосвітній навчальний заклад, заснований на комунальній формі власності.

Джерела фінансування. Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад джерелами фінансування державних та комунальних закладів є:

• кошти відповідного бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення навчального процесу в обсязі, визначеному Державним стандартом загальної середньої освіти;
• кошти, отримані за надання платних послуг;
• доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, навчально-дослідних ділянок, підсобних господарств, від передачі в оренду приміщень, споруд, обладнання;
• благодійні внески юридичних та фізичних осіб;
• інші джерела, не заборонені законодавством.

Особливості статусу бюджетних неприбуткових організацій. Державні та комунальні загальноосвітні заклади, що створені органами державної влади (органами місцевого самоврядування) та повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету є бюджетними неприбутковими установами.

Бюджетні неприбуткові установи підлягають включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій. При цьому державним загальноосвітнім закладам присвоюється ознака неприбутковості 0002, а комунальним загальноосвітнім закладам - ознака неприбутковості 0004.

Бюджетний кодекс України встановлює доволі жорсткі рамки для фінансово-господарської діяльності бюджетних установ Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

• перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
• друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Зокрема, у складі другої групи надходжень виділяються такі підгрупи:

• благодійні внески, гранти та дарунки (підгрупа 1),
• кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів (підгрупа 2),

Вказані надходження можуть використовуватись на організацію основної діяльності бюджетних установ

Основна діяльність неприбуткових організацій - це діяльність яка визначена як основна законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації (у тому числі діяльність з надання освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів, виконання робіт, надання послуг, які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з ї основною діяльністю, якщо ціна таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг є нижчою від звичайної або якщо така ціна регулюється державою.

Бюджетний кодекс України прямо забороняє створення бюджетними установами позабюджетних фондів.

Податковий кодекс України передбачає звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств доходів бюджетних неприбуткових організацій, отриманих у вигляді:

• коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
• пасивних доходів;
• коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, у тому числі від надання платних послуг, пов'язаних з їх основною статутною діяльністю;
• дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомогою.

Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в загальноосвітньому навчальному закладі визначається законодавством, нормативно-правовими актами МОН та інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади. За рішенням засновника (власника) закладу бухгалтерський облік може здійснюватися самостійно або через централізовану бухгалтерію.

Загальноосвітні заклади - неприбуткові організації щорічно подають Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій.

ІІ. Безпосередня благодійна допомога загальноосвітнім навчальним закладам

Бенефіціари та цілі благодійної діяльності Як передбачено Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» неприбуткові організації (зокрема, загальноосвітні навчальні заклади) можуть бути набувачами благодійної допомоги (бенефіціарами), одержуючи такі допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених вказаним Законом Благодійниками при цьому можуть виступати дієздатні фізичні особи або юридичні особи приватного права (у тому числі благодійні організації), які добровільно здійснюють один чи декілька видів благодійної діяльності.

Цілями благодійної діяльності Закон визначає надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у визначених ним сферах благодійної діяльності, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Однією зі сфер благодійної діяльності Закон визначає освіту.

Благодійні пожертви. Відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, є благодійною пожертвою.

Цивільний кодекс України розглядає пожертву як різновид дарування. Пожертвою визнається дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, , для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Сторонами пожертви можуть бути фізичні та юридичні особи. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви

Договір про благодійну пожертву валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн.), має укладатися у письмовій формі.

Окремим видом благодійної пожертви є благодійний грант, тобто цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником. Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога. До благодійних грантів застосовуються положення про благодійні пожертви, якщо інше не визначено законом.

Благодійна пожертва, бенефіціаром якої є юридична особа, може надаватися з однією чи кількома відкладальними або скасувальними обставинами, які не повинні суперечити законам України або порушувати права третіх осіб. Слід зазначити, що відкладальною вважається обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні і яка зумовлює настання або зміну прав та обов'язків. Натомість обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні і яка зумовлює припинення прав та обов'язків є скасувальною.

Однією з форм благодійної діяльності Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає публічний збір благодійних пожертв, тобто збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема з використанням засобів електронного зв'язку або телекомунікації, для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені або на користь бенефіціара, який не є благодійною організацією (зокрема, на користь загальноосвітнього навчального закладу), діють на підставі контракту (договору) про благодійну діяльність з таким бенефіціаром. Зазначений контракт (договір) має визначати, зокрема, цілі, місце і строк збору коштів або іншого майна, порядок їх цільового використання, обліку та звітності, а також відповідальність особи, яка здійснює публічний збір благодійних пожертв, перед бенефіціаром і благодійниками у разі порушення контракту (договору) або порядку використання таких пожертв. Особи, які перебувають на державній або іншій публічній службі та особи, які діють від імені осіб, які перебувають на державній або іншій публічній службі, не мають права здійснювати публічний збір благодійних пожертв.

Зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника. Разом з тим, Цивільним кодексом України передбачено, що якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.

Безповоротна фінансова допомога Наближеним до благодійної (добровільної) пожертви є поняття безповоротної фінансової допомоги. Податковий кодекс України визначає безповоротну фінансової допомогу, зокрема як суму коштів, передану платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.²¹ Безповоротна фінансова допомога, на відміну від пожертви, може надаватись без визначеної (наперед обумовленої) мети та без укладання договору.

Отримання та використання благодійних пожертв (внесків). Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 р. № 1222 затверджено Порядок отримання благодійних

(добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування Згаданий Порядок визначає вимоги до отримання, використання та обліку благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб безпосередньо бюджетними установами і закладами освіти.

Згідно із зазначеним Порядком благодійні внески можуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником закладу - набувача відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю закладу.

Частина коштів, отриманих як благодійні (добровільні) внески і пожертви від юридичних та фізичних осіб, може спрямовуватися на виплату заробітної плати працівників закладу відповідно до його кошторису з дотриманням вимог Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» у разі, коли такий напрям видатків визначений благодійником. При цьому благодійні внески не можуть заміняти плату за надання установами і закладами платних послуг за переліками, визначеними в установленому порядку. Благодійні внески у грошовій формі зараховуються на рахунок "Суми за дорученням".

Доходи неприбуткових закладів освіти, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для їх утримання та використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно зі статутами таких закладів). Бухгалтерський облік благодійних внесків ведеться відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.

Листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 15.04.2011 р. з метою уникнення безсистемних та неконтрольованих зборів коштів з батьків, забезпечення доступності та безоплатності освіти в державних і комунальних навчальних закладах керівникам навчальних закладів доручено систематично проводити звітування перед батьківською та педагогічною громадськістю про використання благодійних та спонсорських коштів, забезпечити постійне інформування громадськості про надходження та використання благодійних внесків шляхом розміщення відповідних матеріалів на сайтах навчальних закладів та у місцевих засобах масової інформації, провести відповідну роз'яснювальну роботу серед громадськості щодо заборони примусового стягнення коштів з батьків у вигляді благодійних внесків.

В листі також наголошено, що керівники місцевих органів управління освітою, навчальних закладів несуть персональну відповідальність за дотримання вимог законодавства щодо збору благодійних, спонсорських внесків та прозорості їх використання.

Крім того, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України листом від 09.04.2012 р. висловило стурбованість ситуацією, пов'язаною з фактами порушення прав дітей та учнівської молоді на доступність та безоплатність освіти, зокрема, примусовим збиранням в окремих дошкільних та загальноосвітніх закладах коштів на проведення різноманітних заходів, поповнення благодійних фондів та нецільового використання батьківських внесків. Означене Міністерство визнало грубим порушенням Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", який передбачає можливість залучення лише добровільних пожертвувань та їх ретельного бухгалтерського обліку.

З метою попередження зловживань службовим становищем працівниками навчальних закладів, керівникам навчальних закладів було доручено забезпечити неухильне виконання Закону , заборонити незаконний збір коштів та матеріальних цінностей працівниками навчальних закладів, рекомендувати батьківським комітетам (радам) навчальних закладів розглянути питання щодо створення благодійних фондів відповідно до законодавства, у статутах цих фондів обумовити чіткий порядок надходження та використання коштів. Прийом благодійних внесків від фізичних і юридичних осіб доручено здійснювати виключно на добровільній основі з обов'язковим оформленням відповідної документації та відображенням у бухгалтерському обліку.

Також керівникам навчальних закладів було доручено систематично проводити звітування про використання благодійних та спонсорських коштів перед педагогічними колективами, радами та піклувальними радами навчальних закладів, батьківською громадськістю.

Контроль та звітність Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб. Згідно з Цивільним кодексом України пожертвувач також має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву. Крім цього, у випадках, коли пожертва використовується не за призначенням, пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву.

Надходження державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів у вигляді благодійної допомоги відображаються у Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій за звітний (податковий) рік одним рядком разом із дотаціями (субсидіями) отриманими з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів а також у межах технічної допомоги. Окремо зазначаються безоплатні надходження або надходження у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (зокрема, в окремих рядках відображаються суми коштів, вартість майна та пасивні доходи).

Водночас згаданий Податковий звіт передбачає відображення напрямків використання лише загальної суми надходжень неприбуткової організації - напрямки використання окремих груп надходжень (зокрема, благодійної допомоги) у ньому не відображаються.

ІІІ. Створення та діяльність благодійних організацій

Поняття та види благодійних організацій. Одним з варіантів надання благодійної підтримки загальноосвітніх навчальних закладів є створення та діяльність благодійних організацій.

Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає благодійну організацію як юридичну особу приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених зазначеним Законом, як основну мету її діяльності; Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Поділ юридичних осіб на юридичні особи публічного права та приватного права передбачений Цивільним кодексом України. Юридичні особи приватного права (і зокрема благодійна організації) створюються учасниками (засновниками) на підставі установчих документів. Натомість юридичні особи публічного права створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Видами благодійних організацій відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» є

благодійне товариство - благодійна організація, яка створена не менше ніж двома засновниками та діє на підставі статуту.

благодійна установа - благодійна організація, установчий акт якої визначає активи, які один або кілька засновників передають для досягнення цілей благодійної діяльності за рахунок таких активів та/або доходів від таких активів.

благодійний фонд - благодійна організація, яка створена одним чи кількома засновниками та діє на підставі статуту. Учасники благодійного фонду не зобов'язані передавати фонду будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. При цьому активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками.

Благодійна організація набуває прав та обов'язків юридичної особи з моменту її державної реєстрації, яка здійснюється державним реєстратором місцевого органу юстиції за місцезнаходженням організації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до Податкового кодексу України благодійним фондам та іншим благодійним організаціям, що створені для провадження благодійної діяльності, надається статус неприбуткових організацій При цьому їм присвоюється ознака неприбутковості 0005.

Засновники та учасники благодійних організацій. Засновниками благодійних організацій можуть бути дієздатні фізичні та юридичні особи, крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права (слід зазначити, що до юридичних осіб публічного права належать, зокрема, державні та комунальні загальноосвітні навчальні заклади). Господарський кодекс України у свою чергу також зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні та комунальні підприємства, установи, організації, що повністю або частково фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками (засновником) та/або членами благодійної організації

Засновники благодійних організацій або уповноважені ними особи приймають рішення про утворення благодійних організацій, затверджують їх установчі документи та склад органів управління та приймають інші рішення, пов'язані з утворенням та державною реєстрацією благодійних організацій.

Благодійні товариства та благодійні фонди можуть мати, крім засновників, інших учасників, що вступили до їх складу в порядку, встановленому статутами таких благодійних товариств або благодійних фондів.

Питання чи можуть бути державні та комунальна загальноосвітні заклади учасниками благодійних товариств та фондів, є спірним. Як зазначено вище, Господарський кодекс України забороняє державним та комунальним підприємствам, установам та організаціями, що повністю або частково фінансуються з бюджету, бути засновниками (засновником) та/або членами благодійної організації. Натомість у Законі України «Про благодійну діяльність та благодійні організації термін «член благодійної організації» не вживається, у використовується термін «учасник». Разом з тим слід мати на увазі, що Податковий кодекс України прямо забороняє розподіл доходів або майна неприбуткових (зокрема благодійних) організацій, між їх засновниками, учасниками або членами та використання вказаних доходів або майна для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Установчі документи благодійних організацій. Установчим документом благодійного товариства та благодійного фонду є статут. Установчим документом благодійної установи є установчий акт. Установчі документи благодійної організації затверджуються засновником (засновниками) благодійної організації або уповноваженими ними особами.

В установчому документі благодійної організації повинні зокрема визначатись:

• найменування благодійної організації;
• цілі благодійної діяльності (відповідно до Закону такими цілями Є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах);.
• сфери благодійної діяльності (однією зі сфер благодійної діяльності організацій, що надають благодійну допомогу загальноосвітнім школам, має бути визначена освіта):
• органи управління благодійної організації, їх склад, компетенцію, порядок діяльності та прийняття ними рішень (з врахуванням ст..ст. 19-22 Закону)
• порядок призначення, обрання або затвердження членів органів управління благодійної організації (крім загальних зборів учасників благодійного товариства або благодійного фонду,їх заміщення, зупинення їх повноважень, припинення їх повноважень (відкликання);
• порядок внесення змін до установчого документа благодійної організації;
• джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної організації;
• підстави та порядок припинення благодійної організації, у тому числі порядок розподілу активів.

Установчий документ благодійної організації можуть визначати особливості діяльності та припинення організації. Зокрема, статут благодійного товариства та благодійного фонду має містити також умови та порядок прийняття до складу учасників благодійного товариства чи благодійного фонду, права та обов'язки учасників, а також умови та порядок їх виключення зі складу учасників благодійного товариства чи благодійного фонду.

Управління благодійними організаціями Органами управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників, виконавчий орган (одноособовий або колективний), наглядова рада. Вищим органом управління благодійних товариств та благодійних фондів є загальні збори учасників. У благодійних товариствах та благодійних фондах, які мають не більше десяти учасників, наглядова рада може не створюватися. У разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами учасників.

Органами управління благодійних установ є виконавчий орган і наглядова рада. Вищим органом управління благодійних установ є наглядова рада.

Активи (доходи) благодійних організацій Благодійні організації можуть набувати право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.

При цьому використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності, а розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 відсотків доходу організації у поточному році.

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей Вони самостійно визначають сфери, види, місце (територію), строки і бенефіціарів благодійної діяльності в установчих документах, благодійних програмах або інших рішеннях органів управління.

Доходами неприбуткових благодійних організацій, що звільняються від оподаткування є

кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

пасивні доходи (тобто доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті);.

кошти або майно, які надходять таким організаціям від ведення їх основної діяльності:

дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін.

Активи, що залишаються під час ліквідації благодійної організації після задоволення вимог її кредиторів, мають бути передані одній чи кільком благодійним організаціям у порядку, встановленому установчим документом (або за рішенням суду). У випадках, визначених законами України, та за умови відсутності благодійних організацій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, активи благодійної організації, що ліквідується, спрямовуються до Державного бюджету України.

Звітність. Благодійні організації складають та подають фінансову, статистичну та іншу обов'язкову звітність у порядку, встановленому законом. Зокрема, надходження та напрямки використання коштів неприбуткових благодійних організацій відображаються у Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій, що подається за звітний (податковий) рік.

Установчі документи благодійних організацій, а також правочини між благодійними організаціями та благодійниками можуть визначати порядок складення та надання спеціальних звітів для окремих благодійників або їх правонаступників про використання наданих ними активів.

Інформація про структуру та розмір доходів і витрат благодійних організацій, а також умови використання їх активів для благодійної діяльності не є конфіденційною інформацією або комерційною таємницею. Звітність благодійних організацій може містити інформацію про особу благодійників або бенефіціарів за умови згоди благодійників, бенефіціарів або їх правонаступників чи законних представників, якщо інше не визначено законом.

Благодійна діяльність на користь загальноосвітніх навчальних закладів. У випадку створення благодійної організація благодійна допомога, що надходить від благодійників - фізичних осіб та юридичних осіб приватного права, акумулюється такою організацією.

У випадку надання благодійними організаціями допомоги загальноосвітнім навчальним закладам благодійні організації виступають благодійниками, а навчальні заклади - бенефіціарами. При цьому бенефіціарами благодійних організацій можуть бути й ті навчальні заклади, що не мають статусу неприбуткових організацій.

Залучення благодійних пожертв здійснюється благодійною організацією на загальних підставах, передбачених Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», Цивільним кодексом України та описаних вище. Особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені благодійної організації, діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності керівника благодійної організації. Довіреність має визначати, зокрема, цілі, місце і строк збору коштів або іншого майна, порядок їх використання та порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації. У той же час особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв на користь благодійної організації від власного імені, діють на підставі контракту (договору) про благодійну діяльність з такою благодійною організацією. Контракт (договір) має визначати, зокрема, цілі, місце і строк збору коштів або іншого майна, порядок їх використання, порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації та відповідальність сторін у разі порушення контракту (договору) або порядку використання пожертв

В рамках благодійної діяльності між благодійною організацією та загальноосвітнім навчальним закладом можуть укладатися договори про пожертву (добровільне пожертвування), про безповоротну фінансову допомогу договори дарування, договорів тощо. Такі договори належить укладати в письмові формі, оскільки їх сторонами є юридичні особи При цьому договір вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку

Договори про пожертву повинні, зокрема передбачати мету (цілі) дарування грошей або іншого майна, а також порядок контролю за використанням пожертви відповідно до такої мети.

IV. Інші форми благодійної діяльності

Окремими видами благодійної діяльності Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» визначає, зокрема, благодійну спільну діяльність та управління благодійними ендавментами.

Спільна благодійна діяльність. Як передбачає Цивільний кодекс України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) - фізичні та/або юридичні особи, зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Договір про спільну діяльність укладається у простій письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Зокрема, за договором простого товариства учасники беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Вкладом учасника простого товариства вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду.

Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину (в т.ч. в рамках благодійної діяльності) потрібна згода всіх учасників. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.

Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин, щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

Кожний учасник договору простого товариства має право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною.

Порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова договору, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

У випадку ведення спільної благодійної діяльності (зокрема, у формі простого товариства) учасники об'єднують свої грошові кошти та інші вклади, не передаючи їх загальноосвітньому навчальному закладу та не створюючи благодійну організацію або іншу юридичну особу. У цьому випадку загальноосвітній навчальний заклад виступає бенефіціаром спільної благодійної діяльності у формі переданого йому майна, створеного (придбаного) в рамках спільної діяльності, виконаних робіт або наданих послуг,

Податковим кодексом України передбачено, що для цілей оподаткування дві чи більше особи (юридичні особи або/та фізичні особи-підприємці, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Порядок ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи форму Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2011 р. № 1352.

Жодних податкових пільг при здійсненні спільної діяльності (зокрема, благодійної) чинним законодавством не передбачено.

Управління благодійними ендавментами Податковий кодекс України визначає ендавмент як суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника.

Відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» проценти та дивіденди від управління благодійними ендавментами призначаються для:

1. надання благодійної допомоги бенефіціарам, визначеним благодійниками або уповноваженими ними особами;
2. виконання благодійних програм;
3. спільної благодійної діяльності.

Зміни цілей, порядку та строків використання благодійного ендавменту можливі лише на підставі згоди благодійника або його правонаступників.

У разі створення благодійних ендавментів благодійником може виступати благодійна організація або інша юридична чи фізична особа, а бенефіціаром - загальноосвітній навчальний заклад.