Новини
Управління
Нормування праці Охорона праці Планування роботи Система контролю Шкільна документація Атестація педпрацівників Робота педради Реформа освіти Освітній менеджмент
Методика
Освітні технології Методичні рекомендації Діагностична робота Стан викладання Навчальні кабінети Методичний кабінет Аналіз уроку Анкетування
Учительська
Календарне планування Поурочне планування Сценарії заходів Майстер-клас Класне керівництво Тести для учителів Педагогічний словник Творчість учителів
Бібліотека
Нормативні документи Навчальні підручники Облік підручників Електронний каталог Сценарії Бланки, форми Актуальні питання
Для батьків
Сім'я і закон Сім'я і виховання Методика виховання Батьки і педагоги Здоров'я дітей Поради психолога Батьківські тести Завдання для батьків
Для учнів
Захист своїх прав Молодь і суспільство Самовиховання Як правильно вчитися? Крилаті вирази Саморозвиток Шкідливі звички Учнівські тести Цікавий Інтернет
Головна » 2017 » Липень » 4 » Якою буде доля Закону України «Про освіту»?
16:14
Якою буде доля Закону України «Про освіту»?
Чи не вийде все за відомим виразом «хотіли, як краще, а вийшло, як завжди»?

Текст листа Міністерства фінансів України від 29.06.2017 № 07010-04-2/17190 «Щодо проекту Закону України «Про освіту», адресованого Верховній Раді України, Комітету з питань науки і освіти, Комітету з питань бюджету, Кабінету Міністрів України, Міністерству освіти і науки України, спонукає до роздумів.

«Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти за участю Міністра освіти і науки України 21.06.2017 прийнято поправки до проекту нового закону «Про освіту» (реєстр. № 3491-д від 04.04.2016) та рекомендовано його до прийняття в цілому парламентом.

Слід зазначити, що підготовлений до прийняття проект Закону фінансово не забезпечений і не буде реалізований з наступного року.

Так, проектом Закону передбачено встановлення протягом 2018-2019 років мінімального окладу вчителя на рівні 4-х прожиткових мінімумів (в прогнозних умовах 2018 року - 7048 грн.) та мінімального окладу науково-педагогічного працівника на рівні, який перевищує 25 відсотків найнижчого посадового окладу педагогічного працівника (8810 гривень).

На це необхідно близько 87 млрд. грн. протягом наступних двох років.

Також законопроект передбачає встановлення доплати до посадового окладу вчителям у розмірі 20 відсотків за добровільну сертифікацію. Якщо взяти третину працівників, то це додатково близько 5 млрд. гривень. Також фінансово не забезпечено створення Національного агентства кваліфікацій, центрів сертифікації вчителів, збільшення термінів навчання молодших бакалаврів, підвищення доплат за науковий ступінь, фіксоване встановлення обсягів видатків на підвищення кваліфікації вчителів і багато іншого. На все це необхідно додатково близько 10 млрд. гривень.

Крім того, фіксується норма про забезпечення асигнувань на освіту в розмірі не меншому 7 відсотків валового внутрішнього продукту.

Реалізація такої норми потребуватиме не менше 40 млрд. грн. додаткових бюджетних коштів.

Вказане не відповідає статті 95 Конституції України, якою встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове їх спрямування.

Законопроект передбачає створення нового центрального органу виконавчої влади - Державної служби якості освіти та її територіальних органів, що потребуватиме додаткових асигнувань.

Це прямо суперечить Законам України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади», якими визначено, що це функція Кабінету Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.

Проект Закону України також не відповідає статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають збільшення витрат бюджету, то до законопроекту подаються пропозиції змін до законодавчих актів України щодо джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, цією статтею визначено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду.

Відповідні ресурси на реалізацію законопроекту не закладені і в стелях видатків, які визначені в Основних напрямах бюджетної політики на 2018-2020 роки, що схвалені Кабінетом Міністрів України.

Також окремі норми законопроекту потребують узгодження з положеннями статей 13, 27, 87, 89-90 Бюджетного кодексу України, зокрема в частині джерел фінансування дошкільної освіти, профільної загальної середньої освіти, державних вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, визначення критеріїв розподілу освітньої субвенції, розміщення закладами освіти власних надходжень на поточних та депозитних рахунках банків тощо.

Вважаємо, що прийняття законопроекту в такому вигляді буде черговим популістським кроком. Не можливо спожити те, чого немає. Лише зростаюча економіка забезпечує краще життя.

Норми про встановлення конкретних розмірів заробітної плати повинні бути вилучені з проекту Закону України і встановлено, що лише Уряд має визначати конкретні розміри заробітної плати працівникам закладів освіти та терміни їх впровадження.

Крім того, інші норми, які потребують суттєвих додаткових бюджетних коштів, необхідно запроваджувати поступово протягом наступних років, а не з моменту прийняття.

У разі прийняття законопроекту у запропонованій редакції його реалізацію можливо забезпечити лише шляхом скорочення більше половини педагогічних і науково-педагогічних працівників, скорочення витрат на проведення антитерористичної операції та забезпечення заходів по обороноздатності країни або суттєвим збільшенням дефіциту державного бюджету, що суперечить домовленостям з МВФ в рамках програми розширеного фінансування (EFF). Крім цього необхідно зазначити, що за відсутності неборгових джерел фінансування дефіциту державного бюджету його збільшення призведе до зростання державного боргу, який і так на даний час є критично високим (відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП склало близько 80% при гранично допустимому відповідно до Бюджетного кодексу України відношенні у 60%).

Ураховуючи вищенаведене, проект Закону України «Про освіту», підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти до другого читання, не може бути підтриманий Міністерством фінансів України як такий, що фінансово не забезпечений, та не відповідає вимогам Конституції України, Бюджетному кодексу України та Основним напрямам бюджетної політики на 2018-2020 роки, схваленим Кабінетом Міністрів України».

Переглядів: 970 | Додав: Peter | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук
Нові документи
Нові накази МОН
Про внесення змін до Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності
Про внесення змін до Інструкції про порядок комплектування та облік підручників і навчальних посібників у бібліотечних фондах...
Про проведення у 2017/2018 навчальному році Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)

Нові листи МОН
Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про освіту»
Про відзначення Дня захисника України
Про організацію та проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2018»

Новини освіти
Вхід на сайт
Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Наше опитування
Які матеріали найпотрібніше розміщувати на сайті (вибрати один)?
Всього відповідей: 343
Джерела інформації







Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0