 |
Як повідомив Інститут модернізації змісту освіти, 1 червня 2016 року відбулось засідання робочої групи з розробки Етичного кодексу працівника освіти. |
У повідомленні вказується мета створення Кодексу – встановлення загальних моральних принципів та правил етичної поведінки у стосунках між людьми, які є основою збереження і прогресу демократичного суспільства та всебічного розвитку людини.
Розроблений проект «Етичного кодексу працівника освіти» буде оприлюднено для громадського обговорення (очевидно, на сайті Міністерства освіти і науки України).
13 жовтня 2011 року на сайті Освіта.ua було опубліковано статтю Олега Іванова «Етичний кодекс українського вчителя: реготати чи плакати?», яка викликала бурхливу реакцію педагогічних працівників. Тоді громадськість не сприйняла запропонованого проекту, тому він так і не був прийнятий (чи з інших причин). Зараз ситуація повторюється, і не хочеться, щоби це повторення було детальним.
Що ж, якщо освітянське відомство прагне встановити «загальні моральні принципи та правила етичної поведінки у стосунках між людьми», та цим самим створити основу «збереження і прогресу демократичного суспільства та всебічного розвитку людини», то для початку треба звернути увагу на те, що такі принципи вже давно існують і виражені у релігійних вченнях. До прикладу, для працівника освіти-християнина ніхто не придумає кращого «кодексу», ніж Святе Письмо, яке ніколи не змінювалося під час змін політичних влад. Правда, воно написане не для грішників, а для віруючих…
Якщо ж говорити про правову основу «Етичного кодексу працівника освіти», то для початку треба знати, яке місце в державі визначено для вчителя (не плутати з тим, яке місце фактично займає вчитель у суспільстві). Звичайно, мова йде про новий Закон України «Про освіту». Без нього всі інші освітянські документи (закони, накази, листи, положення, інструкції, правила) будуть мертвонародженими, недостатньо обґрунтованими, недостатньо продуманими. Нову будівлю ніколи не зводять на старому фундаменті – це правило для всіх будівельників (навіть якщо будівництво починають з останнього поверху, як колись телевежі в Києві методом нарощування – зверху вниз).
Саме цей базовий освітянський закон мав би назвати учасників навчально-виховного процесу та визначити їхні права та обов’язки. Тільки після цього можна конкретизувати правила їхньої взаємодії та співпраці, зокрема, говорити про дотримання педагогічної етики (саме цей термін вживається у проекті нового закону). Це підтверджує й громадське обговорення бачення нової української школи, яке відбулося 13 червня у приміщенні МОН з участю міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. Як стверджує прес-служба відомства, побудова партнерських стосунків між учнем, вчителем і батьками є одним із пріоритетів реформування української школи.
І ще близько до теми. Сфера відповідальності педагогічних працівників у справі виховання молодого покоління уточнюється в Основних орієнтирах виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243. Напевно, Етичний кодекс працівника освіти та Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України мали би бути взаємно узгодженими документами. Але… Виявляється, що й тут є проблема: ще у IV кварталі 2015 року Міністерство освіти і науки України повинно було внести зміни і з урахуванням їх розробити та затвердити нову редакцію нормативно-правового документа «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». Принаймні, це визначено в Заходах щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах». Півроку пройшло… Де нова редакція? Рішення треба виконувати, інакше відпадає потреба у них. |
