18 червня 2014 року відбулася пряма трансляція прес-конференції директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука. Було цікаво, смішно і прикро водночас. Думалося, буває… Все-таки, прямий ефір. Але коли розпочата розмова набула несподіваного продовження у вигляді наступних публікацій, я написав диктант, увімкнувши запис згаданої прямої трансляції. Деякі звуки не зміг передати письмово, але вони й не несли ніякого змісту. Дозволю собі два коментарі у тексті, бо без них просто ані туди, ані сюди…
«...Я хочу вас коротко з тими результатами з іноземних мов узагальнено ознайомити.
Чому іноземна мова? Тому, що це і цивілізаційний вибір України, і готовність України оволодівати нóвими знаннями і технологіями, і дуже багато інших причин, про які я детально не хочу займати час і говорити.
Який ми перший робимо висновок? Що у дві тисячі чотѝрнадцятому році майбутні абітурієнти так і не показали не то що високого, а належного рівня знань з іноземних мов. Я цей не дуже хороший висновок підтверджу цифрами і фактами.
Ось, скажімо, англійська мова. Її складали 69 з половиною тисяч абітурієнтів. Так от, тест з іноземної мови, для того, щоб його виконати за самим найвищим розрядом і отримати найвищу оцінку, потрібно було заробити 56 тестових балів. Так от, із 69400 абітурієнтів 56 балів отримало лише 87 осіб на всю Україну, або нуль цілих і одѝнадцять десятих відсотки (власне, 87 : 69400 = 0,0012536… ≈ 0,13% - нуль цілих тринадцять сотих відсотка, а «одинадцять десятих» звичайний розум взагалі не сприймає незалежно від того, де поставити наголос - МПД) від загальної кількості тих, які складали цей тест. Ці дані без Донецької і Луганської областей, без Автономної Республіки Крим. Їх не можна порівнювати в цьому контексті з даними минулого року, бо там ці області були присутні. А, за даними цього року, це всього-на-всього 87 осіб. Це дуже і дуже мало.
Причому, за всіма психометричними показниками тест із англійської мови був нижче середнього рівня складності. Це не був складний тест. Навіть це не був тест середнього рівня складності. Це був легкий тест, у якому тільки було 1500 слів тексту. Якщо його порівняти із випробуваннями у міжнародних вимірах, то він, звичайно, далеко не такий.
Ми маємо 87 отаких відмінників. Якби ми мали право, ми б їх прізвища сьогодні опублікували. На жаль, закон про захист персональних даних нам не дає змоги це зробити без їхньої згоди. Ми сьогодні на своєму порталі опублікуємо лише перелік навчальних закладів, які закінчили ці абітурієнти.
На превеликий жаль, набагато більше у нас тих, хто не спромігся відповісти навіть на десять питань тесту. Таких в Україні виявилось майже одѝнадцять тисяч осіб, або кожний сьомий не зміг відповісти більше як на десять питань тесту. А таких, що не зуміли відповісти на жодне питання, таких майже 100 осіб.
Ще гірша ситуація із тією частиною тесту, яку ми називаєм «бланк Б» чи друга частина, де абітурієнт повинен був не відмічати відповіді на питання (вибирати), а повинен був написати лист іноземною мовою там про щось. Так от, 25% абітурієнтів, які складали тест із англійської мови, взагалі нічого не написали. Взагалі нічого не написали 25%. І лише 3 тисячі із 69-ти (3200), виконуючи цю частину тесту, отримали своїх чотѝрнадцять балів за неї (це максимально можлива кількість). Ну, уявіть собі, скільки в нас спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, шкіл з поглиблених вивченням, взагалі шкіл, де вивчається англійська мова, і ось такий результат. Він є абсолютно не дуже і дуже веселим. Це перший підсумок.
Другий підсумок. Він стосується географії місць, де навчалися, чи закладів освіти, де навчалися абітурієнти, і розташування цих закладів освіти в географічному вимірі. На превеликий жаль, серед восьмидесяти сім кращих із кращих немає жодного випускника сільської школи. Жодного! Тобто практично школа, сільська школа практично не продукує високий рівень знань із іноземних мов. У цьому списку (повторюю, він сьогодні буде опублікований на нашому порталі) закладів освіти там є всього три школи районного рівня, які розташовані в райцентрах, решта – це, звичайно, ліцеї, гімназії, колегіуми, великі школи у великих містах, у великих обласних центрах, там, де є, мабуть, потужний викладацький колектив, де є репетитори і, мабуть, де є кращі умови для успішного оволодіння іноземною мовою.
Найбільше успішних абітурієнтів, зрозуміло, що в місті Києві. Таких тут 24 із восьмидесяти семи, тобто майже кожний четвертий успішний абітурієнт – це киянин. Я хочу зазначити, що ось в цьому переліку київських шкіл цього року немає тих, кого давно в Києві вважають «крутими», куди батьки намагаються обов’язково (ті батьки, які мають зв’язки, кошти і так далі) намагаються влаштувати своїх дітей, у цьому переліку цих закладів немає. Навпаки, у цьому переліку з’явились заклади, які раніше, ну скажімо, нічим особливим не відрізнялися, і якістю підготовки своїх випускників не відрізнялися також.
Ось бачите, є всі підстави казати про те, що є велика відмінність не тільки між сільською і міською школою, є велика відмінність, власне, і між міськими школами.
На другому місці по кількості успішних абітурієнтів це Львівська область і місто Львів. Це 20 абітурієнтів із Львова і Львівської області, які набрали 56 балів, тобто набрали максимальну можливість, можливу кількість балів із цього тесту. Для нас трохи дивним була поява на третьому місці Хмельницької області, де виявилося 8 таких абітурієнтів (і, що цікаво, це не з одного закладу випускники, а це випускники з восьми різних закладів), Харківська – 6, Рівненська – 4, Сумська і Полтавська – по 3 особи, решта – по одній, по одній особі, а у Київській, Кіровоградській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій областях немає жодного, жодного абітурієнта, який набрав, за результатами тесту із іноземної мови набрав 56 балів.
Київська область: є такі міста як Біла Церква, як Славутич, як Бровари – великі міста-супутники Києва, і немає жодного абітурієнта, який набрав 56 балів за тест з іноземної мови. Правда, в Київській області є один абітурієнт, який (я не можу назвать його абітурієнтом, тому що це чоловік, якому 62 роки), який набрав 56 балів за тест з іноземної мови. Це, очевидно, репетитор або практикуючий вчитель, який просто вирішив попробувати піти скласти тест, склав його з максимально можливою кількістю балів. А я відразу задаюсь питанням:
- А якби наших всіх вчителів іноземної мови пропустить через систему зовнішнього оцінювання, якщо вони дають ось такі результати серед своїх випускників?
Що стосується інших іноземних мов (французька, іспанська, німецька), то тут ситуація ще плачевніша. 3 тисячі абітурієнтів писали тест з німецької мови, маємо там одѝнадцять успішних, тобто тих, хто набрав 56 балів. З французької, іспанської мови – жодного абітурієнта, який набрав 56 максимально можливих балів за результати тестування, немає. Хоча у Києві, за моїми даними, є майже одѝнадцять шкіл, чи навіть більше там, одѝнадцять чи навіть більше шкіл спеціалізованих, з вивченням французької мови, де є додаткова оплата праці, додаткові ставки, поділ класів на групи. Ось вам результат.
І третій висновок, який ми робимо. Попереднє керівництво Міністерства освіти і науки багато говорило про реформи в вивченні іноземних мов. Ввели вивчення іноземних мов з другого класу, другої іноземної мови з п’ятого класу. (Здається, Типові навчальні плани початкової школи передбачають вивчення іноземних мов з 1 класу – МПД). Реформ немає. Результати, які є цього року, повторюю, без Луганської, Донецької, автономної республіки Крим, практично нічим не відрізняються від результатів минулих років. Ми не можемо забезпечити вивчення навіть однієї іноземної мови на належному рівні, а займаємся «шапкозакиданням», намагаючись запровадити вивчення двох і трьох іноземних мов. Оце ось такі у нас перші результати, результати експрес-аналізу тесту із іноземних мов: не дуже радісні, але вони такі є.
Тепер кілька подій про розвиток ситуації з зовнішнім оцінюванням у Луганській і Донецькій областях. Я трішки нагадаю вам історію, що для проходження зовнішнього оцінювання в Донецькій і Луганській областях від початку зареєструвалося майже 35 тисяч абітурієнтів. Але у зв’язку із тими подіями, які там почали відбуватися, 22 травня було прийнято рішення про те, що основна сесія зовнішнього оцінювання в Луганській і Донецькій областях проводитись не буде через дві причини: ніхто не міг гарантувати безпеку учасників тестування і безпеку тестових матеріалів. Тоді ж було прийнято рішення, що абітурієнти, які проживають в Донецькій і Луганській областях, отримають змогу пройти зовнішнє оцінювання під час додаткової сесії, яка буде відбуватися з першого до п’ятнадцятого липня, і обговорювалось питання, що це буде або додаткова сесія на території інших областей України, або на території Донецької та Луганської областей. Учора прийнято рішення, що на території Донецької та Луганської областей додаткова сесія зовнішнього оцінювання також проводитись не буде. Ні правоохоронні органи, ні державна служба спеціального зв’язку не гарантують безпеку учасників зовнішнього оцінювання і безпеку доставки тестових матеріалів. Тобто ми сьогодні офіційно можемо сказати, що ті абітурієнти, які чекали, що все-таки вони зможуть пройти тестування вдома, вдома вони його не пройдуть, на превеликий жаль.
Укрàїнський центр оцінювання якості освіти готовий його провести: ми маємо тести, ми маємо людей, ми готові його провести, але, знову ж таки, виходячи з умов безпеки учасників зовнішнього оцінювання і безпеки тестових матеріалів, ми його там проводити в період з 1 до 15 липня не будемо.
На сьогоднішній день для того, щоб пройти тестування на інших територіях України, в інших областях України, перереєструвалися майже 16 тисяч абітурієнтів із Донецької та Луганської областей. В основному це Харківська область (найбільше), Дніпропетровська область, Запорізька область, місто Київ, Одеська область. В решті областей кількість таких абітурієнтів невелика, але вони також є. Вони всі 1 липня будуть складати перший тест із іноземної мови. Ми сьогодні продовжили термін перереєстрації на додаткову сесію. Цей термін закінчиться 20 червня опівночі. Тобто в луганських і донецьких абітурієнтів є іще фактично 3 доби для того, щоб встигнути перереєструватись.
Що буде із тими, які не встигнуть перереєструватись? Ми думаємо, буквально сьогодні до кінця дня (я очікував, що цю новину принесу на прес-конференцію, на жаль, вона ще не оформилась, це рішення), до кінця сьогоднішнього дня буде прийнято рішення про те, у якій формі і коли буде проведена вступна кампанія для абітурієнтів, ті, які не встигнуть перереєструватись для проходження зовнішнього оцінювання. Обговорюється кілька форм такої вступної кампанії. Одна із таких форм, повторюю, обговорюється, - це проведення для них вступних іспитів, але я відразу хочу сказати, що якщо вступні іспити, то це право вступу лише в один університет і відсутність можливості обрати 5 університетів і по 3 спеціальності в кожному, як мають ті, хто складає зовнішнє оцінювання.
Розглядаються й інші варіанти проведення цієї вступної кампанії, в тому числі і варіант перенесення її на більш пізніший термін. Повторюю: думаю, що до кінця сьогоднішнього дня таке рішення буде прийняте, воно зараз обговорюється, воно зараз опрацьовується, ідуть консультації, тому що це дуже непросте рішення. За цим рішенням стоїть доля не лише абітурієнтів, але й доля викладачів кількох десятків університетів, які і так зараз перебувають у дуже складному стані в Луганській і Донецькій областях. Думаю, що до кінця дня один із цих варіантів, про які я вам сказав, буде прийнятий. В усякому випадку, Міністерство освіти і науки абсолютно налаштовано на те, щоб абітурієнти із Донецької і Луганської областей, які не складуть зовнішнє оцінювання, могли стати студентами, отримали змогу стати студентами. Але, повторюю і сподіваюсь на те, що інформація із ЗМІ дістанеться і до Донеччини, і до Луганщини, є іще 3 доби для того, щоб встигнути перереєструватися для участі в зовнішньому оцінюванні на інших територіях України».
Оригінал:
|
