Зміни внесені на виконання Наказів Міністерства освіти і науки України № 52 від 13.01.2017, № 201 від 10.02.2017.
ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ. 5-9 КЛАСИ
У змісті навчальної програми, крім іншого, впроваджено алгоритм роботи учителя, який дозволить йому організувати навчальний процес у дусі «Нової школи» з неухильним дотриманням усіх положень чинного Держстандарту середньої освіти. Основні зміни змісту програми були пов'язані з тим, щоб посилити її сильні сторони, які водночас, не є чимось новим для учителів трудового навчання. Такою «сильною стороною» є метод проектів, який у попередній програмі поєднували із застарілими принципами побудови змісту освіти, що не дозволяло у повній мірі реалізувати переваги цієї інноваційної технології.
Для повноцінного запровадження проектної технології у змісті трудового навчання учнів необхідно звільнити учителя від жорсткої регламентації навчального часу, дозволити учителю та учням більш творчо обирати вид практичної роботи, об'єкт проектування, матеріали і технології для реалізації проекту — конструювати навчальний процес, який буде значимим у першу чергу для учнів. Тому основні зміни змісту навчальної програми для створення її нового проекту, були пов'язані із наступними кроками:
Перший крок. Зміст програми структуровано навколо учнівського проекту з визначенням кінцевого результату у вигляді «очікувань навчально-пізнавальної діяльності учнів», які є спільними як для технічних так і для обслуговуючих видів праці. Вказані очікування є той «обов'язковий мінімум», який повинні засвоїти учні. Шлях для досягнення цієї мети — творча робота учителя та учнів. Інструментом досягнення мети є проектна технологія.
Другий крок. Наслідком першого кроку є трансформація обов'язкової для вивчення частину навчальної програми — основні її теоретичні і практичні складові було скорочено, систематизовано за класифікацією Блума і перенесено у частину «очікувань навчально-пізнавальної діяльності учнів».
Третій крок. Опрацьовано і вдосконалено частину програми, яка допомагає учителю організувати проектну діяльність учнів — було укладено перелік об'єктів проектування та можливих технологій, за якими вони можуть виконуватись. Ця робота ґрунтувалась на ретельному аналізі висловлених пропозицій, реальної роботи сучасного учителя, також врахування реальних можливостей шкільної майстерні.
За рахунок вище зазначених скорочень змісту навчального матеріалу та значного його перегрупування, збільшено можливість створення нових умов роботи учителя, набуття ним автономії у плануванні і організації проектної діяльності школярів. Така автономія проявляється не лише у самостійному розподілі учителем навчальних годин, але й можливості самим учням конструювати у співпраці з ним навчальне середовище, що зорієнтоване на їхні потреби, навчальні інтереси, дозволяє реалізувати їх творчий потенціал. |