«Франкове слово - це криниця.

Спіши з його джерел напиться!»

(літературно-музична композиція)

Обладнання: портрет І.Я. Франка, вишитий рушник, виставка малюнків до творів І.Я. Франка, плакат з темою, журнал.

Хід свята

Учитель. Доброго дня, дорогі гості! Я дуже рада, що ви відгукнулися на наше запрошення і завітали до нас. Сьогодні зібрала нас у цій залі проста і добра людина, а водночас геніальний поет, справжній патріот українського народу - Великий Каменяр. Ви здогадалися, що мова йде про Івана Яковича Франка. Подивіться на його портрет. «Невеликий, хоч і сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачернена борода. Рудувате волосся покірно пнеться, вуса стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний поки мовчить. А заговорить, - згадує Михайло Коцюбинський, - і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло і ясно од світла його очей, а його мова здається вам не словом, а сталлю, що б'є кремінь і сипле іскри». Цьогоріч виповнюється 160 років від дня народження Івана Яковича Франка і саме цьому присвячується наш журнал.

Ми запрошуємо вас полинути у минуле, дізнатись, як і де ріс маленький Іванко, насолодитись його мовою, напитися Франкової поезії. Приємних вражень від перегляду.

Сторінка 1. Дитинство.

Ведучий. У селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині 27 серпня 1856 року в родині старого Яця з гори народився ясноокий рудоволосий хлопчик.

І. Франко «Спомин»

Хлопчик.

Маленький хутір серед лук і нив

На горбику над річкою шумною -

Отам я в простій хлопській хаті жив,

І самота, і сум жили зо мною.

Ведучий 2. Батько був відомим на всю округу ковалем, майстром своєї справи, людиною розумною. Іван часто бував у кузні і саме тут слухав розповіді про тяжку працю селян, злидні та неврожай, бачив нужденне життя заробітчан.

Франко «Коваль».

Дівчинка.

У долині село лежить,

Понад селом туман дрижить,

А на горбі край села

Стоїть кузня немала.

А в тій кузні коваль клепле,

А в коваля серце тепле,

А він клепле та й співа,

Всіх до кузні іззива.

Хлопчик.

«Ходіть, люди, з хат, із поля !

Тут кується краща доля.

Ходіть, люди, порану,

Вибивайтесь з туману !

Та тумани хитаються

Понад селом згущаються.

Розляглися по полях,

Щоб затьмити людям шлях.

Щоб закрити їм стежини

Ті, що вгору йдуть з долини,

В тую кузню, де кують

Ясну зброю, замість пут.

Іван Франко згадував:

Хлопчик. На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь. Се огонь з кузні мойого батька. І мені здається, що запах його я взяв дитиною в свою душу в далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі».

Ведучий 1. Джерелом перших поетичний вражень стала для Івана Франка народна пісня. Мати, ласкава і співуча, знала їх безліч. І працюючи, і відпочиваючи, вона співала синові. І ті пісні стали супутниками і утіхою його життя.

Виконується пісня «Ой єсть в лісі калина».

Хлопчик.

І. Франко «Пісня і праця»

Пісне моя, ти сердечна дружино,

серця відрадо в дні горя і сліз,

З хати вітця, як єдинеє віно,

К тобі любов у життя я приніс.

Тямлю, як ним, малим ще хлопчиною

В мамині пісні заслухався я.

Пісні ті стали красою єдиною

Бідного мого, тяжкого життя.

Ведучий. Саме з маминих пісень приходить у вірші Франка - образ калини - народного символу України.

Звучить вірш І. Франка «Червона калина».

Вірш «Червона калина», чого в лузі гнешся»

(інсценізація: дуб і калина під музику пісні «Червона калина» із зб. Пісенне розмаїття»)

Ведучий. Іван виростав розумною, допитливою дитиною. Хлоп'я цілими днями бігало полем, луками, понад гірською річкою з високими берегами і кам'янистим дном.

Діти.

І. Франко «Чудовий ранок»

Чудовий ранок був,

сміялось небо,

Співали пташки, запах

дихав з квітів,

Іскрилася роса на всіх листочках,

І все кругом будилось, гомоніло.

І. Франко «Вересень»

Корови ситі, на стерні

Лежать і ремиґають,

А пастухи бульби печуть,

Коло вогню гуляють.

Ще ліс не стогне тим важким,

Осіннім, довгим тоном,

І ще стрілою ластівки

Ширяють над загоном.

І. Франко «Гримить»

Гримить! Благодатна пора наступає,

Природу розкішне тремтіння проймає,

Жде спрагла земля плодотворної зливи,

І вітер над ними гуляє бурхливий,

І з заходу темная хмара летить -

Гримить!

Ведучий. Маленького Івана цікавило все: Чому Сонце маленьке? Чому людина чує вухами, а бачить очима? Чому в калюжі пливуть хмарки? Про що шепоче листя на осиці?

Хлопчик. Уривок з оповідання І. Франка «Малий Мирон».

- От сонечко. Чому воно таке невеличке, а татуньо казали, що воно велике? Тo, напевно, в небі лиш така невеличка дірка прорізана, що його лише стільки видно!

Ба, а як же воно? Сходить, там дірка. Хіба ж дірка разом із сонцем по небі ходить?

(Дивлячись в небо, виходить)

Сторінка 2. Роки навчання.

Ведучий 3. На 6 році життя Івася віддали до школи в сусіднє село, а через 2 роки - до «нормальної» німецької школи при монастирі. Про своє навчання розповів згодом І. Франко у своїх оповіданнях «Грицева шкільна наука», «Олівець», «Отець-гуморист». Хлопчик був від природи здібним, мав надзвичайну пам'ять. Серед товаришів виділявся тим, що все вмів робити швидко, читав, писав, орієнтувався в різних ситуаціях.

Ведучий 4. Потім Іван Франко навчався у Дрогобицькій гімназії, у Львівському університеті. Здобувши університетську освіту , письменник їде до Відня, де одержує ступінь доктора філософії.

Ведучий 3. Співав Франко приємним баритоновим голосом, зовсім просто і природно, дуже зворушливо. Особливо припадали до серця поета чудові коломийки.

Виконується пісня «Ой заграйте, дударики!»

Ведучий 4 А ще хлопці та дівчата охоче танцювали народні гуцульські танці, якими й досі славиться карпатська земля.

Ой, заграйте нам, цимбали,

Заспівай, трембіто,

Щоби діти танцювали

По цілому світу.

Виконується гуцульський танок.

Сторінка 3. Творча

Ведучий 5:

І.Я. Франко був видатним українським поетом. Його твори перейняті щирою любов'ю до народу.

Дівчинка.

І.Я. Франко «Земле моя !»

Земле моя, всеплодющая мати,

Сили, що в твоїй живе глибині,-

Краплю, щоб в бою сильніше стояти

Дай і мені!

Дай теплоти, що розширює груди,

Чистить чуття і відновлює кров,

Що до людей безграничную будить

Чисту любов!

Дай і огню, щоб ним слово налити,

Душі стрясають громовую дай власть,

Правді служити, неправду палити

Вічну дай страсть!

Силу рукам дай , щоб пута ламати

Ясність думкам - в серце кривди влучать,

Дай працювати, працювати, працювати,

В праці сконать!

Ведучий 6. 3 великою майстерністю малює І. Франко картини природи. І це не просто картини, а відображення душевного стану.

І. Франко «Дрімають села»

«Сипле, сипле сніг»

«Дивувалась зима»

«Веснянка»

«Розвивайся, лозо»

«Гріє сонечко»

Ведуча 5. 3 теплим сердечним почуттям, з батьківською любов'ю писав Іван Франко для дітей і про дітей.

Виконується вірш-пісня «Плакала киця!»

Сторінка 4. Цікаве дозвілля.

Ведучий 6. Саме для дітей Каменяр написав багато казок.

Відкладіть усі ви справи,

Балачки, забави,

Сядьте зручно всі, будь-ласка,

Бо прийшла у гості казка.

(Учні грають уривки з казок; усі діти відгадують та отримують призи)

«Фарбований лис» (лис, ведмідь,)

«Лисичка та журавель» (лисичка, журавель)

«Ріпка» (виконує один учень)

«Осел і лев»

«З міхи хитрощів» ( їжак лисиця)

Ведучий 7.

Хто з вас, діти, не читав,

хто з вас, друзі, не чував,

ці казки, давні і милі, - як

ще звірі говорили.

Більш тому, як років 100,

їх писав Іван Франко.

І відомий «Лис Микита» -

казка, всіма пережита.

І Фарбований той Лис, -

мав поет до віршів хист.

Ведучий 6.

Хоч його давно нема,

Жива пам'ять про Франка.

Ви сідайте десь в затишку

і відчуйте його книжку.

Сторінка 4. Хай сяє нам благословенне Ім'я славетного Франка!

Ведучий. За своє життя Іван Якович Франко написав майже 6 тисяч творів у 50-и томах. Поет знав 14 іноземних мов, а його твори перекладені 60-ма мовами світу.

Ведучий. Важкі умови життя, урядові переслідування підірвали здоров'я письменника. Він тяжко захворів. 28 травня 1916 р. І. Франка не стало. Похований у Львові.

Ведучий.

Іван Франко - могуча сила,

Як гордий дуб, міцний граніт,

Котрого буря не зломила,

І хоч верхів'я опалила,

А він красує сотню літ!

Ведучий.

Чолом тобі, життя стражденне!

Хай стихне зранена рука,

Як меч, перо твоє натхненне!

Хай сяє нам благословенне

Ім'я славетного Франка!

Виконується пісня «Книги - морська глибина»

Учитель. Ім'я великого сина українського народу, письменника і вченого І. Франка назавжди залишиться в наших серцях.

Гімн гімназії ім. І. Франка

Не високо мудруй,

але твердо держись,

а хто правду лама,

з тим ти сміло борись !

Не бажати умом понад світом кружить,

а скоріше візьмись в світі праведно жить -2 р.

Книги - морська глибина,

хто в них пірне аж до дна,

той хоч і труду мав досить,

дивнії перла виносить.

Волкова Олена Юріївна

Завантажити ►

Джерело: http://teacherjournal.com.ua/home/19896-sczenarj-lteraturno-muzichno-kompozicz.html