«Будь, доле, щедрою до кожного із нас.
Ми – прилучани – часточка від світу.
Щоб вогник доброти в серцях не згас,
Нам треба Україну і людей любити»
Урок-подорож
Для учнів 8-9 класів
Мета: формувати ціннісне ставлення до держави, українського народу; розширити знання учнів з історії України, викликати бажання бути корисними для зміцнення та процвітання України; сприяти збереженню культурної спадщини Батьківщини; розвивати пізнавальний інтересу; виховувати почуття національної гордості, поваги до Батьківщини, культуру взаємовідносин між людьми у щоденному житті.
Музичне оформлення: звук метронома, ТІК «Я люблю Україну»
Обладнання: проектор, мультимедійна дошка.
Реквізит: калина, вишитий рушник, книга «Прилуки» Георгія Гайдая, буклети «Прилуки в часі», виставка видань «Прилуки Фортеця», костюми для інсценізації.
Шматок землі, ти звешся Україною.
Ти був до нас. Ти будеш після нас.
Ліна Костенко
Перегляд слайдів 1-3
Хід заходу
Виразне читання поезії (додаток 1) у супроводі відео 1, слайд 4
Вчитель: Україна…Це не просто слово. Це не назва на географічній карті. Це наша домівка, де мама і тато, де тепло й затишно. Це славна земля з довгою історією, яку творив волелюбний народ. Ось уже 25 років ми прагнемо довести своє право на існування на політичній карті світу. Перші кроки незалежності стали випробуванням для всіх нас – тестуванням на зрілість, на терпіння, на толерантність, нарешті – на здоровий глузд. Нині уже ніхто не сумнівається в тому, що український народ в змозі поліпшити життя у своєму домі…….. Та що знаємо ми про нашу Вітчизну? Чим можемо поділитися зі світом? Чим пишаємося? Про що ніколи не забудемо? Чого нікому не пробачимо? Давайте ж почнемо з самого початку. (Слайд 4)
Інсценізація легенди, додаток 2, слайд 5
Вчитель: Це не просто легенда. Це пророцтво для нашого народу. Адже про нас знають скрізь і цікавляться нами і тепер, як і колись, і в Австралії, і в Америці, і в далекій Британії.
Розмова двох британців, переклад на слайдах 6-10
- Hello, John!
- Hey,Harry!
- -I haven’t seen you for ages! What's the news?
- Yeah, I have got a new position, leaving soon to a new place of work in Ukraine.
- - Oh, it's wonderful. You know, I have been interested in this state. It is a land of contrasts and wonders – so young, if you look at the political map, and so ancient, if you read its history.
- - Why do you say that?
- Modern independent Ukraine is the heiress of the ancient country. In 1917-1918, after a few ages of enslavement, Ukrainian nation created the own state. I should mention, that an important event for Ukraine took place in that period – on January, 22, 1919 Directory UNR proclaimed the Act of connection of Ukrainian Folk Republic in one Ukrainian state. Not by chance, on January, 22, 1990 the symbolic living chain of unity appeared between Kyiv and Lviv – a symbol of revival of the Ukrainian state idea. On June, 16, 1990 Ukrainian parliament passed the Declaration of State Sovereignty of Ukraine, and on Augusts, 24, 1991 Verkhovna Rada of Ukraine accepted the historical document of exceptional value for the fate of the Ukrainian people. The independent state of Ukraine appeared. On December, 1 the All-Ukrainian referendum took place in a country an over 90% population supported the Act of Independence.
- Oh, we may say, it is a young country.
- Yes, young, but it is also old.
- And I have read, that it is a republic, where the leader of the state is a president. The first president was L.Kravchuk, then L.Kuchma was elected, as well as V.Yuschenko and V.Yanukovich. Now the state is headed by P.Poroshenko. Besides, Ukraine is making the efforts to create an effective economic system, and raise the country’s prestige in the international arena.
- Yes, it is true. By voluntarily rejecting its recent status as the world’s third nuclear power, Ukraine took the first historic step toward the peaceful future, bringing mankind closer to the long-cherished goal – to live in the world without war.
- Oh, it is very important
- Moreover, I have been dreaming to go there for years. Somehow I read an interesting legend. As far as I remember many-many years ago there, in Ukraine, between two villages – Lelyaky and Rybtsy – our ship with unbelievable treasures submerged . I found the map of the previous searching expeditions. Look!
- Surprisingly! Let us have a look. Oh, it not far from their capital, Kyiv. Here is one more city nearby, so it Pry-lu-ky.
- Listen, Harry, let us go there together. I am sure, we will find a lot of interesting things there
- OK.
Перегляд відео 2, зустріч делегації, слайди 11-12
Журналіст: Good morning , dear guests! We are very glad to meet you here. We would like to tell you something interesting about our land. Would you like to know anything about the town you arrived to?
Гість: Yes, of course. We are planning to have a close cooperation in future, so your story will be extremely useful for us. (Слайд 13)
Вчитель: Отже, почнемо. Сьогодні наше місто будуть представляти почесні гості конференції, дослідники, історики, краєзнавці, фоторепортери. Вони розкажуть про наше минуле і сучасне, про те, що історія нашої держави пишеться і у таких невеличких містах, бо нам є чим і ким пишатися, було і сподіваємося буде завжди.
Представляємо учнів у ролі істориків, краєзнавців, фоторепортерів
Вчитель: So, let’s go on our virtual excursion. Have a look at our history. Has our city been changed for the last 25 years? (Слайд 14, відео «Повернення до Прилук»)
Історик 1: Місто наше є яскравим відображенням усієї нашої української історії, аж від найдавніших часів. Першу згадку про Прилуки доносять до нас із темряви віків давні літописи. У 988 році великий князь київський Володимир починає будівництво та заселення укріплених міст на берегах річок Десни, Остра, Трубежа й Сули. Саме тоді так званий Прилуки-город і був заснований.
Історик 2: Першу письмову згадку про наше місто залишив нащадкам київський князь Володимир Мономах у 1085 році. Про ті події свідчить величний пам’ятник на Валу, де розташовувався в ті часи дитинець прилуцької фортеці: чотириметрова бронзова скульптура старого князя Володимира Мономаха, який сидить на троні, тримаючи в руках перо та сувій паперу. Пам’ятник створив прилуцький скульптор С.Т.Кантур, а відкриття його відбулося у день святкування першої річниці незалежності – 24 серпня 1992 року. (Слайд 15)
Краєзнавець 1:The period of Cossacks’ Ukraine is represented in our ancient town by the collection of buildings in baroque style. The oldest one is the treasury of regiment which dates back to the 18th century. It was built in 1714 by colonel Gnat Galagan next to his house. In 1990-es archeologists found the grave of an unknown Cossack not far from it. You can see these monuments today. (Слайд 16)
Краєзнавець 2: Милує око гостей та мешканців міста ансамбль храмів того ж періоду. Сьогодні маємо нагоду споглядати собори Різдва Пресвятої Богородиці та Спасо-Преобреженський (1720 р.). Покинутий напризволяще у далекому 1930 році, знівечений, напівзруйнований, цей собор вистояв та вцілів, а нині й повністю відродився у своїй первозданній красі та величі. (Слайд 17)
Фоторепортер 1. One more remarkable building in the centre of our town is the Candlemass cathedral. It was built in 1889. It has a very unusual design for our region and is very rare. In 1929 the local historical museum moved into this building. And only now in the time of independent Ukraine this wonderful building can function as a church again. (Слайд 18)
Економіст: Прилуки - місто обласного підпорядкування, це вузлова залізнична станція. Щороку тисячі туристів відвідують наші пам’ятки. Тому дуже важливо гостинно зустріти мандрівників. Ви можете подивитися, як з часом змінювалася споруда нашого залізничного вокзалу. Тепер це сучасна двоповерхова будівля радо вітає гостей. (Слайд 19)
Політик: Pryluky was the city of cossack petty officer many years ago, and now it is a district center. All the problems of political life and economic development are solved inside the building of city executive committee. But do you know, that it is not a simple beautiful old house? Built in the style of so-called provincial classicism in the 19th century, it was one of the best buildings among the houses of rich Pryluky merchants and petty bourgeois. It is just the same place, called Zolotarev house, where the public meeting gathered before. (Слайд 20)
Мистецтвознавець: Прилуки були, є і, сподіваємося, завжди будуть важливим центром культурного життя. Осередком його залишається міський будинок культури. Колишній міський театр, побудований на початку ХХ століття міщанами Бродськими, він видав путівку у світ відомим акторам, співакам. Це місце, де не переставало звучати влучне українське слово, де проводяться щорічні фестивалі та конкурси. Це місце, де працюють талановиті викладачі, майстри своєї справи, які прославляють Прилуки далеко за межами України. Варто просто назвати імена відомого артиста цирку Віктора Кі, сучасної молодої актриси Катерини Варченко. (Слайд 21)
Історик: But a city, it not only houses or streets. Foremost, we speak about people. And always there are those who are worth being proud of. Let’s return into those ancient times again. Pryluky gave to the world the man of a great mind and high culture, a prominent church figure, talented poet and speaker. It was Yakym Gorlenko, better known as Svyatytel Ioasaaf. He was considered the promoter of soldiers , protecting them from bullets. He was the author of many wise instructions of poems, domestic messages. (Слайд 22)
Краєзнавець: Вабила прилуцька земля і майстрів пера. Невипадково, мабуть, великий український поет та художник Тарас Григорович Шевченко тричі побував тут, мав дружні зв’язки з багатьма прилучанами, залишив акварелі храмів Густинського монастиря, згадки про Прилуки у своїх прозових текстах. А наші сучасники вирішили залишити нащадкам бронзову скульптуру генія, єдину, на якій Тарас Григорович дивиться на нащадків як художник.
Мистецтвознавець 1: Our town is famous for its citizens too. We shouldn’t forget that Mykola Yakovchenko, a prominent Ukrainian actor of theatre and cinema, a folk artist, was born here. He was a man of a rare talent. Serhij Paradzhanov called him “Ukrainian Charley Chaplin”. But he often called himself “a clown with sad eyes”.
Мистецтвознавець 2: Не менш видатною була і відома українська письменниця Любов Забашта, яка також народилася у нашому місті. Немає, мабуть, жодної дитини, яка б не читала іі віршів про те , як «дощик» грається — поливає поле «через ситечко». Разом із дитиною поетеса роззирається довкола і замість сірої пелени буденності, бачить неповторні чарівні картини життя. Може тому малюки так полюбляють посидіти біля бронзової фігури улюбленої авторки.
Історик: Sad, tragic but a heroic fate expected on us during the years of World War II. We will always remember about the soldiers who protected our town from invaders, about all those, who died for our peaceful feature. Pupils will be told about children secret organizations and they will know, what Oleh Koshovyi was. (Слайд 23)
Краєзнавець: Ми ніколи не забудемо схилити голови у хвилині мовчання перед погруддями героїв та вічним вогнем у Парку Слави. Так само будемо пишатися воїнами-афганцями і ніколи не забудемо подвиг ліквідаторів аваріїї на ЧАЕС. Не залишаться без квітів меморіальні дошки воїнам-звитяжцям, що загинули в АТО на сході України. Давайте ж згадаємо і вшануємо пам'ять героїв хвилиною мовчання.
Краєзнавець: Саме пам'ять дає нам сили іти далі, не зупинятися на досягнутому, робити наше життя, життя нашого міста і країни кращими. Ми змінюємося, набираємося сил та досвіду, удосконалюємося день за днем. Щодня змінюється на краще наше місто, ми вчимося берегти те, що маємо. Прилуцька школа І-ІІІ ступенів №7 здавна цінує традиції, примножує досягнення, і очевидно тому носила ім’я Т.Г.Шевченка. (Слайд 24)
Мистецтвознавець: But there are no bounders for perfection. We have to change a lot, try not to lose it. It is very important to turn our city into the ideal place for living, cosy and comfortable. We plan and will try to do as much as possible to rebuild our old cinema. (Слайд 25)
Політик: Щоб діти не на старих фото чи у фільмах побачили оглядове колесо, могли тренуватися на сучасному стадіоні і розважатися на іподромі, а гостей вітав не лише залізничний вокзал, а й відновлений автовокзал чи навіть і аеропорт. Це те, що ми колись мали. І добре було б продовжувати співпрацю з різними пошуковими експедиціями, знаходити щось давнє, колись загублене чи забуте, бо там наше минуле і наша історія, а без минулого ми не матимемо майбутнього.
Вчитель: Двадцять п’ять років ми живемо в незалежній Україні й повинні пишатися тим, що маємо свою державу, мову, землю, традиції і символи. Той є справжнім патріотом, хто своєю поведінкою, працею, знаннями і вчинками зміцнює її могутність. За роки незалежності багато чого змінилося в нашій країні. Зроблено багато, але належить зробити ще більше. Нам треба утвердити Україну як високорозвинену, незалежну європейську державу. Український народ знайде в собі сили і волю, щоб подолати всі труднощі, розумно синтезувати найкращі національні надбання та світовий досвід на шляху розбудови своєї держави.
And now we want to thank our guests for coming here and of course we prepared small presents for you today. Please, take this embroidered towel as a symbol of Ukrainian soul and mastery of Ukrainian women. Let it connect our countries as it connects us with our ancestors, protect and preserve you! Take these wonderful books which will tell about our ancient town. (Слайд 26, відео 3)
Виразне читання поезії «Моя Україна», додаток 3, слайд 27
Вчитель: Нехай наші серця наповнюються гордістю за свою державу, прагненням до єдності та порозуміння, а наша плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього. (Слайд 28)
…Бо хто за що, а ми за незалежність,
Отож нам так і важко через те…
Ліна Костенко
Перегляд авторського відео компілятивного характеру на пісню групи ТІК «Україні – 25»( https://www.youtube.com/watch?v=GQkT1MKAxgg)
Використана література
1. Гайдай Г.Ф. Прилуки. Історико-краєзнавчі нариси.-Прилуки: «Аір-поліграф», 2010. – 144 с.
2. https://ok.ru/video/65370378720766-0
3. https://yandex.ua/images/search?text=фото%20прилук&stype=image&lr=29053&noreask=1&source=wiz
4. http://www.pryluky.org/index.php?id=1063
5. http://yandex.ua/video/search?filmId=QH4SGAwsUXI&text=зима%20що%20нас%20змінила&path=wizard
6. http://yandex.ua/video/search?filmId=_6nbSmr3UXI&text=gjvfhfyxtdf%20htdjk.wsz
Додаток 1.
1-й учень:
Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна – найкраща у світі!
Моя Україна – це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.
Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.
2-й учень:
Сади чарівні, мальовані села,
Моя Україна – це пісня весела,
Це щира, багата, як світ, її мова.
Крилата, така мелодійна, чудова!
Її обереги – верба і калина.
Найкраща у світі моя Україна!
Нам найрідніші вітчизна і мати,
То як же нам, дітям, її не кохати!
3-й учень:
Моя Україна – козацькая слава!
Така волелюбна і мирна держава.
Вона дорога нам, і рідна. І мила,
Бо світ перед нами, як мати, відкрила.
Вітчизна свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі – єдина.
Додаток 2.
Як тільки Господь Бог створив на Землі народи, вони відразу почали просити в нього найкращі землі для поселення. Не поспішали тільки українці. Вони були козаками, мандрували по землі, милувалися красою світу і нікому не заважали. Якось роззирнулись і побачили, що повсюдно снують люди, обживають займані місцини. Тоді пішли й вони до Господа. Побачив Сотворитель чубатих вояків і здивувався: - А чого вам треба, хлопці? - запитав.
- Та землі-материзни хочемо, Боже. - Буде вам земля. Ідіть і осідайте он на тому клаптику між морями, - показав пальцем униз. - Та там уже іспанці, Боже! - Ага, то біля них селіться. - Не можемо, Господи, там французи, а далі німці і ще якихось людей повно.
Подивився Бог згори і переконався, що все вже роздано. А козаки йому дуже сподобались - і не хотів Творець залишати їх без землі. - Гаразд, - сказав Господь. - Віддам я вам он той куточок понад Дніпром, що залишив собі на земний рай. Але то незвичайний куточок - раїна. Земля там пахне медом, вода - як молоко, а з неба в душу людей ллється пісня. На той куточок будуть зазіхати нечестивці, тому його треба пильнувати та боронити. Якщо будете завжди такими відважними лицарями, як мені видається, то на тій землі станете господарями, а як ні - то рабами нечестивців.
- Дякуємо, Господи! Буде так, як кажеш. Благослови в дорогу! Поблагословив їх Сотворитель і провів до райських воріт. Відтоді господарюють козаки в райській країні і захищають її від усякої нечисті. З того часу називають цей райський куточок Україною, а народ - українцями. (За С. Плачиндою)
Додаток 3.
Учень:
Я хочу сказати простими словами
Про те, що турбує мене вечорами
Про те, як в думках я малюю картину,
Якою я бачу свою Україну.
В моїй Україні ніхто не стріляє,
Ніхто не калічить, ніхто не вбиває.
В моїй Україні ніхто не воює,
Своє і чуже життя кожен цінує.
В моєї країни чудові сусіди, -
Запрошують в гості і я до них їду.
Сусіди і самі в нас часто бувають,
Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають.
В моїй Україні є чесная влада,-
Про неї в народі складають балади.
Працює й працює від ранку до ночі,
Щоб людям відкрито дивитись у очі.
В моїй Україні не плюють на підлогу,
Отримують і надають допомогу.
І молодь моя не п’є і не курить,
Займається спортом, співати так любить.
В моїй Україні чемні дівчата,
А хлопці їх вміють щиро кохати.
Навчаються жити, читають книжки,
І горді від того наші батьки.
В моєї країни немає кордонів –
І сонце, і море, Дніпро, терикони,
Карпати зимою в засніжених шапках
Моя Україна! Люблю її! Крапка!
Склярова Вікторія Юріївна, учитель фізики
Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7
Прилуцької міської ради Чернігівської області,
Каліш Вікторія Миколаївна, учитель англійської мови
Прилуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7
Прилуцької міської ради Чернігівської області
Завантажити ►
| 
